Декількома словами
Експерти вважають, що Іран не полишив своїх ядерних амбіцій і буде затягувати переговори, очікуючи зміни політичної ситуації в США. Водночас Вашингтон висуває жорсткі умови для будь-якої майбутньої угоди з Тегераном.
Попри нещодавні військові невдачі, Іран не полишив своєї мети отримати атомну бомбу. До такого висновку приходять ізраїльські експерти, аналізуючи поточну ситуацію. У той час як у США висувають нові умови для можливої угоди з Тегераном, аналітики попереджають, що іранський режим може використати перевірену тактику затягування.
В Ізраїлі нещодавні операції проти іранських об'єктів та їхніх проксі розглядаються як успіх, оскільки вони, за деякими оцінками, відкинули назад ядерну програму Ірану, знищили значну частину ППО та призвели до ліквідації низки високопоставлених командирів. Однак існує думка, що операцію було зупинено надто рано. Колишній міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман порівняв це із «залишенням пораненого лева» і висловив побоювання, що замість беззастережної капітуляції Тегерана слід очікувати затяжних переговорів із невизначеним результатом.
З цим погоджується ізраїльський експерт по Ірану Еран Лахав з аналітичного центру IDSF. Він вважає, що 12-денна кампанія не усунула загрозу з боку іранського режиму аятол. «Режим вижив і проголошує це своєю перемогою», – зазначає Лахав, додаючи, що Ізраїлю не вдалося «поставити правителів на коліна» своїми ударами.
Іранський режим активно протидіє військовим невдачам за допомогою пропаганди, поширюючи дезінформацію про свої успіхи та втрати противника. На думку Лахава, це свідчить про рішучість Тегерана вижити та відновити свої позиції. Експерт впевнений, що Іран докладе всіх зусиль для підтримки союзників, таких як ліванська «Хезболла», і продовжить свою ядерну програму.
Однією з причин такої впевненості є втрата Іраном контролю над ключовими каналами постачання. «Іран втратив свій знаменитий коридор від Тегерана до Бейрута», – говорить Лахав. Падіння режиму в Сирії означає, що Тегеран більше не може безперешкодно перекидати зброю до Лівану. У самому Лівані вплив Ірану також значно послабився після ліквідації лідера «Хезболли» Хасана Насралли.
Попри часткове руйнування інфраструктури, пов'язаної з ядерною програмою, іранський режим не збирається від неї відмовлятися, вважає ізраїльський експерт. «Думаю, вони спробують повернутися до своєї випробуваної іранської тактики: затягувати переговори, одночасно уникаючи будь-яких інспекцій ядерних об'єктів. Так вони хочуть виграти час – у надії, що політична ситуація у Вашингтоні зміниться з приходом наступної адміністрації», – пояснює Лахав. За його словами, Тегеран розраховує на прихід до влади президента, який, на відміну від нинішнього, не буде готовий до військового тиску на Іран.
Тим часом США посилюють тиск на Тегеран. Зокрема, Дональд Трамп, який раніше був президентом, заявляв про готовність застосувати силу, якщо Іран відновить збагачення урану. Впливовий сенатор-республіканець Ліндсі Грем висунув нові жорсткі умови для угоди з Тегераном. В інтерв'ю ізраїльській газеті «Israel Hayom» він заявив: «Я підтримую дипломатію – але тільки якщо вона призведе до ясного результату: неядерному Ірану, який не підтримує терор і визнає право Ізраїлю на існування. Без цих трьох умов будь-яка угода – не більше ніж окозамилювання».
Це означає, що Тегерану доведеться не тільки зупинити ядерну програму та припинити фінансування тероризму, а й відмовитися від своєї мети знищення єврейської держави.
На думку сенатора Грема, ослаблення Ірану відкриває великі можливості для регіону. «„Хезболла“ ослаблена, ХАМАС знищений, а Сирія вийшла з альянсу між Росією та Іраном», – зазначив він, додавши, що «ніколи раніше не був таким оптимістичним» щодо перспектив регіону.
