Декількома словами
За оцінкою військового експерта Крістіана Мьоллінга, літній наступ російських військ в Україні не досягає значних успіхів і буксує. Російські сили діють як "нескоординовані орди" через низький рівень підготовки та втрати офіцерського складу. Інтенсивні удари по містах є, на його думку, ознакою безпорадності.
Літній наступ російських окупаційних військ в Україні продовжує стикатися зі значними труднощами. Попри численні атаки дронами на Київ та інші міста, це досі не призвело до суттєвих проривів на лінії фронту. Навпаки, ситуація залишається переважно статичною.
Приклад – ситуація навколо Сум. Хоча раніше російське керівництво заявляло про можливість захоплення міста, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що "цьогорічна хвиля ворожого літнього наступу з території РФ" вичерпала себе. За його словами, окупаційні війська були зупинені та частково відкинуті.
Російські війська розташовані приблизно за 19 кілометрів від міста Суми, а в регіоні, за оцінками, перебуває близько 50 тисяч військових. Попри це, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW), українським захисникам вдалося відновити контроль над частиною територій та уповільнити темп російських просувань.
Ще один приклад – місто Костянтинівка. Стратегічно важливе місто на Донеччині, розташоване між Краматорськом та Покровськом, російське командування планувало оточити та захопити, а потім рухатися далі на північ. Однак окупанти вже кілька тижнів не можуть просунутися на цьому напрямку.
Військовий експерт Крістіан Мьоллінг сумнівається, що дії росіян можна назвати наступом у класичному розумінні. Він пояснює, що хоча українські сили чисельно можуть поступатися (іноді 1 до 20), російські солдати часто погано навчені та не мають належного командування через загибель багатьох офіцерів.
За словами Мьоллінга, це вже "навіть не батальйони, а зовсім дрібні підрозділи, які не навчилися воювати разом – по суті, нескоординовані орди, які хоч і не озброєні вилами, як у Середньовіччі, але й не є класичним військовим тілом".
Експерт вважає, що говорити про "офанзиву" за західними стандартами взагалі неможливо. "Як українські, так і російські збройні сили більше не здатні проводити великі скоординовані військові рухи", – зазначає він.
Наслідком цього є фактична відсутність скоординованих повітряно-наземних операцій, необхідних для руху на фронті. Натомість на лінії зіткнення завдовжки близько 1200 кілометрів панує здебільшого позиційна війна і застій.
Можливо, саме цим пояснюється інтенсифікація повітряних ударів по українських містах, особливо по житлових кварталах. Лише в Києві з початку червня загинуло 42 мирних жителі.
"Це, по суті, вираз безпорадності", – пояснює Мьоллінг. – "Коли не просуваєшся на фронті, намагаєшся тиснути на політичне керівництво, деморалізуючи населення". Однак, за його словами, поки що ця тактика не спрацювала. Експерт додає, що українці добре розуміють, що альтернатива опору не покращить ситуацію.
