Декількома словами
Новина інформує про те, як політика Дональда Трампа, зокрема відсутність керівника НАСА та скорочення фінансування, призвела до кризи в космічній галузі США. За словами експертів, це відкриває нові можливості для Європи посилити свої позиції у космічній сфері та розвивати міжнародне партнерство.
Ще під час своєї першої каденції Дональд Трамп не був великим прихильником космічних програм. Нинішній президент США, Дональд Трамп (79 років), на думку багатьох експертів, занурив державну космічну галузь країни у глибоку кризу. У зв'язку з цим постає питання: чи може Європа скористатися цим?
Донедавна Сполучені Штати були беззаперечним лідером у дослідженні космосу. NASA залишається найавторитетнішою космічною агенцією, яка досягла численних видатних успіхів. Проте Європейське космічне агентство (ЄКА) завжди перебувало в тіні американського гіганта, особливо у сфері пілотованої космонавтики. Однак зараз інші країни, передусім Індія та Китай, стрімко розвиваються, створюючи нове конкурентне середовище. Проєкт Starship Ілона Маска також відіграє ключову роль у планах повернення на Місяць і польотів на Марс, але його постійні невдачі викликають серйозне занепокоєння.
Що накоїв Трамп?
Основна проблема полягає в тому, що Трамп досі не призначив нового керівника NASA. Номінований ним мільярдер і друг Ілона Маска, Джаред Айзекман, був усунутий з посади. Тимчасово обов'язки очільника NASA перебрав міністр транспорту США Шон Даффі (53 роки).
Крім того, президент ініціював масштабні скорочення бюджету NASA, які ще мають бути затверджені Конгресом. Це означає, що NASA залишається без повноцінного керівництва, і багато важливих проєктів перебувають під загрозою, включно з новою місячною станцією Gateway, в якій бере участь і Європа. Нова ворожнеча Трампа з космічним гуру Ілоном Маском також не сприяє космічним амбіціям США.
Чи може Європа скористатися цим?
Так, стверджує Герман Людвіг Меллер (65 років), директор Європейського інституту космічної політики (ESPI) у Відні. За його словами, це "чудова нагода для Європи ширше позиціонувати себе в космічній галузі". Європа повинна посилити співпрацю з іншими партнерами, зокрема з Індією, Японією, Південною Кореєю та Канадою. Однак це не повинно означати повну відмову від США. NASA залишається важливим партнером, але необхідно дочекатися, як розвиватимуться події в Америці.
Наука в США нині масово втрачає своє значення, оскільки Трамп веде активну боротьбу проти досліджень. Меллер підкреслює: "Це фундаментальна зміна курсу, і, на жаль, ми повинні виходити з того, що так залишатиметься. З цієї причини я поки що не бачу посилення співпраці з американцями".
Європа повинна тепер об'єднати сфери оборони та космонавтики, а також консолідувати компетенції. Це означає, що ЄКА має також підтримувати посилені зусилля Європи щодо забезпечення миру у всьому світі.
Шлях до більшої незалежності є тернистим. Колишній астронавт, професор Ульріх Вальтер (71 рік, Технічний університет Мюнхена) зазначає: "У пілотованій космонавтиці Європа не може відірватися від США. Європейці не мають власної інфраструктури для пілотованих польотів". Питання про співпрацю з Росією та Китаєм, на його думку, не стоїть. Хоча Індія теж планує відправляти астронавтів на Місяць, індійська програма поки що не настільки розвинена. Можливість спільних польотів з'явиться не раніше 2030-х років. Однак з ракетою Ariane 6 ЄКА досягло успіху – вже зараз є 18 замовлень на нову європейську ракету.
Що каже ЄКА?
Європейське космічне агентство поки що обережне у своїх заявах. З одного боку, воно налагоджує нові контакти, з іншого – не хоче відштовхувати американців. Директор ЄКА Йозеф Ашбахер дипломатично заявляє: "ЄКА підтримує тісні партнерські відносини з космічними агенціями з усього світу і прагне бути не тільки надійним, а й сильним, а також затребуваним партнером".
