Декількома словами
Китай проводить великі військові навчання навколо Тайваню, називаючи їх попередженням силам, що виступають за незалежність острова. Тайванські військові перебувають у стані підвищеної готовності, зафіксувавши значну активність китайських кораблів та авіації. Пекін підтверджує свої претензії на Тайвань та намір досягти «возз'єднання», попереджаючи про можливість війни у разі проголошення незалежності.
Напруга на Далекому Сході зростає! Китай розпочав масштабні військові навчання поблизу острова Тайвань.
За словами речника Східного командування Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) Ші Ї, ці маневри є «серйозним попередженням» і стримуванням «сепаратистських сил, що виступають за «незалежність Тайваню»». Спільні навчання армії, флоту, авіації та ракетних військ передбачають наближення до острівної республіки з різних напрямків для перевірки «оперативних можливостей» військ.
Авіаносець «Шаньдун» помічено
Міністерство оборони Тайваню повідомило, що станом на 6:00 ранку за місцевим часом було виявлено 19 кораблів НВАК навколо Тайваню. Ще з 29 березня військові спостерігали за рухом китайського авіаносця «Шаньдун» та супроводжуючих його кораблів. У понеділок ці судна увійшли до так званої «зони військового реагування» Тайваню – території між серединою Тайванської протоки та східним кордоном зони ППО острова.
Китайська Народна Республіка розширює свою військову активність у Тайванській протоці та Індо-Тихоокеанському регіоні, посилюючи військові загрози. НВАК майже щодня проводить навчання з використанням військових кораблів та літаків поблизу Тайваню.
Пекін вважає острівну республіку своєю територією, незважаючи на те, що Тайвань десятиліттями має незалежний від Пекіна, демократично обраний уряд. КНР прагне поглинути Тайвань і вже погрожувала застосуванням військової сили, якщо це не вдасться зробити мирним шляхом.
Реакція Тайваню та позиція США
З 2016 року в Тайбеї править Демократична прогресивна партія, яку Пекін вважає сепаратистською через її програму, що включає незалежність Тайваню. Проте президент Лай Чінте заявив, що не буде формально оголошувати незалежність, оскільки острівна держава вже є незалежною країною.
Такий крок поставив би в скрутне становище головного союзника Тайваню – США. Вашингтон зобов’язався підтримувати обороноздатність Тайваню, хоча офіційно не визнає Республіку Китай (офіційна назва Тайваню) незалежною.
Представництво Китаю у справах Тайваню вкотре звинуватило Лая у дотриманні «сепаратистської позиції». Речниця Чжу Фенлянь заявила після початку військових навчань, що «незалежність Тайваню означає війну». Вона підкреслила, що рішучість Китаю вирішити «тайванське питання» та завершити «возз’єднання» є «твердою, як скеля».
