Литва виділяє 500 мільйонів євро на захист від російських дронів та білоруських контрабандних куль

Литва виділяє 500 мільйонів євро на захист від російських дронів та білоруських контрабандних куль

Декількома словами

Литва виділила 500 мільйонів євро на надзвичайний план захисту свого повітряного простору від російських дронів та білоруських контрабандних куль, які раніше призвели до збоїв в роботі аеропорту Вільнюса. План передбачає посилення радарних систем, створення мобільних команд перехоплювачів та впровадження українських технологій боротьби з безпілотниками.


Литва, невелика країна-член НАТО з населенням 2,8 мільйона, активувала надзвичайний план вартістю 500 мільйонів євро для посилення захисту від російських дронів та білоруських контрабандних повітряних куль. Це рішення було ухвалене Радою державної оборони Литви у вівторок.

Цей крок є відповіддю на низку інцидентів, зокрема, на вторгнення російського безпілотника «Гербера» в литовський повітряний простір у липні, який згодом впав поблизу військового об'єкта. Крім того, повітряний рух в аеропорту Вільнюса неодноразово порушувався через організовані білоруські контрабандні кулі, які, як вважається, диктатор Білорусі Олександр Лукашенко дозволяє запускати злочинцям у прикордонній зоні з Литвою.

За словами заступника міністра оборони Томаса Годліаускаса, пакет буде реалізований наступного року як надзвичайна міра, незважаючи на напружену бюджетну ситуацію та високі оборонні витрати країни (наразі 5,38% ВВП).

„Ми маємо нову загрозу нашому нижньому повітряному простору, для якої нам потрібен додатковий рівень захисту в нашій протиповітряній обороні”, — зазначив Годліаускас. — „Так, дрони та кулі в мирний час є, здавалося б, легшою загрозою з боку Росії та Білорусі, але саме вони зараз викликають у нас найбільший головний біль”.

План передбачає розширення пасивних та активних радарних систем, а також акустичних систем, які будуть інтегровані в існуючу систему раннього попередження. Крім того, буде створено більше мобільних груп перехоплення дронів, здатних протидіяти зловмисникам за допомогою радіоелектронної боротьби, дронів-перехоплювачів або іншої зброї, такої як переносні зенітно-ракетні комплекси.

Фінансування буде розподілено: 400 мільйонів євро отримає Міністерство оборони та 100 мільйонів євро — Міністерство внутрішніх справ. Литва має намір використовувати та розвивати українські технології перехоплення дронів, навчаючись на досвіді України у боротьбі з безпілотниками.

Міністр підкреслив, що загроза дронів і куль з Росії „не тільки теоретично, але й практично вже ускладнює та перериває наше життя”. Тому політики повинні негайно діяти для захисту населення, критичної інфраструктури та повітряного руху в країні.

Віце-міністр також закликав операторів критичної інфраструктури в країні вживати власних заходів безпеки, інвестуючи не лише в цифровий, а й у фізичний захист своїх об'єктів, пропонуючи поради та рекомендації щодо оптимального захисту від російських та білоруських нападників.

Про автора

Олена - досвідчена журналістка-розслідувачка, що спеціалізується на викритті корупційних схем у вищих ешелонах влади. Її репортажі відзначаються глибоким аналізом, ретельним збором фактів та сміливістю у висвітленні резонансних тем. Вона не боїться ставити незручні запитання та доводити свої розслідування до кінця, навіть якщо це становить загрозу її безпеці.