Декількома словами
Відомий метеоролог Йорг Кахельманн назвав популярні поради щодо боротьби зі спекою смертельно небезпечними, особливо для літніх людей. Він критикує закриті вікна та мокрі рушники, наполягаючи на необхідності вентиляції та використанні вентиляторів.
Відомий метеоролог Йорг Кахельманн різко висловився проти загальноприйнятих рекомендацій щодо боротьби зі спекою, назвавши їх безглуздими та навіть смертельно небезпечними. Останніми днями Кахельманн активно критикував у соцмережах ЗМІ та державні установи за поширення, на його думку, шкідливих порад. Він стверджує, що через це багато людей, особливо літнього віку, страждають або гинуть.
Найбільше обурення Кахельманна викликає наполеглива порада тримати вікна щільно зачиненими під час спеки. Метеоролог дивується, як було втрачено розуміння необхідності провітрювання. Він згадує, що навіть у некондиціонованих потягах у спекотні роки, як 1976, вікна завжди були відчинені для створення протягу. Спроба повністю ізолювати приміщення від зовнішньої температури, на його думку, призводить до накопичення вологості та задухи всередині, що вкрай небезпечно для здоров'я і життя.
"Це те, що вбиває людей", — заявляє Кахельманн. Він пропонує простий експеримент: посидіти удвох у маленькій зачиненій кімнаті, щоб відчути, як швидко зростає вологість від дихання. Для літніх людей, які не тільки дихають, але й готують їжу, приймають душ чи ванну, ситуація погіршується. "Виробляється багато водяної пари!" — наголошує метеоролог.
Ще одна "смертельна" порада, на думку Кахельманна, — це розвішування мокрих рушників. "Тоді смерть настає значно швидше", — іронізує він, називаючи зачинення вікон "пасивною евтаназією", а мокрі рушники — "активною евтаназією". Обидва методи, за його словами, спричиняють загибель багатьох людей, і поширення такої інформації від медіа та відомств він вважає "людиноненависницьким маячнею".
Що ж робити, якщо на вулиці немає вітру? Кахельманн вказує на просте і недороге рішення — вентилятор. Він радить ставити вентилятор "за метр перед обличчям" літнім людям, щоб забезпечити необхідний рух повітря. За його словами, патологоанатоми, які мають справу з жертвами спеки, часто розповідають про повністю вологі стіни в їхніх помешканнях. Людський організм не здатен впоратися з такою вологістю при високій температурі та відсутності руху повітря. Люди набагато краще переносять суху спеку в 40 градусів у пустелі, ніж 28 градусів при високій вологості та повному штилі.
Метеоролог також розвінчує міф про небезпеку протягів. Він порівнює протяг зі звичайним вітром і запитує, чому тоді велосипедисти або мешканці регіонів з постійними вітрами не страждають масово від проблем зі здоров'ям, наприклад, "жорсткості шиї". Страх перед протягом, на його думку, — це безглуздий забобон, що передається з покоління в покоління.
Кахельманн визнає, що в соціальних мережах він висловлюється більш різко через обмеження символів, але суть його послання залишається незмінною: він не може просто спостерігати за тим, як люди гинуть від неправильних порад. Його мета — врятувати якомога більше життів, і він вважає це одним із найбільших досягнень у своїй роботі метеоролога.
Говорячи про зміни клімату, Кахельманн зазначає, що середня температура справді зростає, і з'являються рекордні показники. Однак, на його думку, головна небезпека майбутнього — це не стільки сама спека (якщо правильно себе поводити), скільки екстремальні погодні явища з величезною кількістю опадів, які можуть спричиняти руйнівні повені та селі.
Він критикує як тих, хто заперечує зміну клімату, так і тих, хто, за його словами, впадає в паніку і пов'язує будь-яке погодне явище з глобальним потеплінням. Така дезінформація шкодить серйозному обговоренню проблеми клімату.
Нарешті, Кахельманн категорично спростовує міф про самозаймання лісів через спеку чи уламки скла. Він стверджує, що 100% лісових пожеж (за винятком тих, що спричинені блискавкою) є наслідком підпалів — або через необережність, або навмисно. Поширення історій про "самозаймання" чи небезпеку скляних предметів на балконі він називає брехнею та дезінформацією.
