Декількома словами
Європейський Союз має намір включити Монако до списку країн високого ризику з питань боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Причиною стали значні недоліки, виявлені FATF, на тлі внутрішнього скандалу "Monacogate", пов'язаного з фінансовою діяльністю князівської родини.
Князівство Монако, відоме своїм розкішшю та мальовничим узбережжям, зіткнулося з серйозними викликами. Європейський Союз планує внести Монако до списку "третіх країн високого ризику", які не відповідають вимогам щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Таке рішення ставить цю невелику середземноморську державу на один рівень з країнами, такими як Сирія, М'янма та Буркіна-Фасо, що, безсумнівно, викличе занепокоєння у князя Альбера II та княгині Шарлен.
За даними, що надходять з Брюсселя, окрім Монако, до цього списку також було додано Венесуелу. Водночас Об'єднані Арабські Емірати та Гібралтар були виключені, а Росія знову не потрапила до переліку.
ЄС ухвалює це рішення, спираючись на оцінку FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). FATF виявила значні недоліки у заходах Монако проти відмивання грошей. Зокрема, йдеться про звинувачення, що російські олігархи могли використовувати Князівство для незаконного "паркування" мільйонних сум, отриманих злочинним шляхом.
Уряд Монако заявив, що взяв до відома "очікуване оновлення" списку і підтвердив свою "рішучість" впровадити заходи з боротьби з відмиванням грошей, узгоджені з FATF. Незважаючи на письмові зобов'язання Монако посилити судову співпрацю з ЄС та Європолом, за оцінкою FATF, належні розслідування наразі не проводяться.
Серед країн, нещодавно доданих до списку високого ризику: Алжир, Ангола, Кот-д'Івуар, Кенія, Лаос, Ліван, Монако, Намібія, Непал та Венесуела. Зі списку виключили Барбадос, Гібралтар, Ямайку, Панаму, Філіппіни, Сенегал, Уганду та Об'єднані Арабські Емірати.
Включення Монако до "чорного списку" з питань боротьби з відмиванням грошей відбувається на тлі гучного скандалу, відомого як "Monacogate", що сколихнув князівську родину. У центрі розслідування – таємні офшорні рахунки, відсутність прозорості, ймовірні хабарі та сумнівні угоди, переважно у будівельному секторі.
Ключовою фігурою в "Monacogate" є колишній фінансовий менеджер князя Альбера II, Клод Пальмеро. Понад двадцять років князь довіряв йому свої фінанси та приватні секрети. Навесні 2023 року Пальмеро залишив свою посаду через розбіжності щодо проєктів нерухомості. Відтоді він регулярно висуває звинувачення проти сім'ї Гримальді, а проти окремих членів родини навіть ведуться розслідування.
Клод Пальмеро, колишній управитель активами Альбера (68 років), передав пресі свої об'ємні нотатники про фінанси монегаської королівської родини, що спричинило широкий скандал.
У березні 2024 року князь Альбер підтвердив, що переживає "важкі часи". Князь подав кілька кримінальних скарг на Пальмеро, зокрема за порушення професійної таємниці та втручання у приватне життя. Однак, згідно з деякими даними, ці дії можуть обернутися проти самого князя.
Як стало відомо, Пальмеро був допитаний поліцією десять разів, шість з яких – під вартою. Його детальні свідчення, підкріплені доказами та документами, можуть змусити сім'ю Гримальді хвилюватися. Йдеться, ймовірно, про офшорні структури, трастові схеми та секретні доручення.
За даними французької газети "Le Monde", 5 лютого на допиті Пальмеро заявив, що Альбер "хотів якнайменше письмового підтвердження і прагнув зробити свої активи максимально непрозорими". Також є підозри щодо існування "системи розрахунку фіктивних послуг" для розкрадання коштів. За словами Пальмеро, князь "часто потребував готівки", наприклад, для "викупу компрометуючих фотографій".
Ця ситуація ставить під сумнів репутацію Князівства та створює додаткові труднощі для князівської родини.
