Декількома словами
Нове опитування свідчить, що більшість німців не готові служити у війську, а підтримка повернення призову знижується. Це відбувається попри заяви німецьких військових про зростання загрози від Росії та необхідність бути готовими до оборони до 2029 року.
Свіже дослідження громадської думки в Німеччині свідчить про низьку готовність громадян до військової служби, що є актуальним питанням в умовах поточної геополітичної ситуації.
За результатами опитування, проведеного інститутом INSA у червні 2024 року, понад половина німців (51 відсоток) відмовилися б від служби зі зброєю на користь цивільної служби. Лише трохи більше третини (36 відсотків) готові приєднатися до Бундесверу. Чоловіки демонструють вищу готовність до військової служби (47 відсотків) порівняно з жінками (26 відсотків).
На питання щодо відновлення обов'язкової військової повинності 47 відсотків респондентів відповіли "Так", тоді як 34 відсотки – "Ні". Найвищий рівень підтримки призову зафіксовано серед виборців партій "Союз" (ХДС/ХСС) та СДПН (58 відсотків).
Цікаво, що в опитуванні від 21 березня 2024 року за повернення призову висловлювалися 63 відсотки опитаних, а проти – 32 відсотки. Отже, підтримка військової повинності знову знизилася, незважаючи на те, що "загроза з боку Росії" цієї весни радше зросла, як зазначають військові та політики.
Представники Бундесверу наголошують на значному зростанні небезпеки. Віце-адмірал Ян Крістіан Каак, інспектор ВМС Німеччини, заявив: "Загроза значно зросла, і ми всі впевнені, що маємо бути готові до оборони та стримування до 2029 року, щоб взагалі не допустити подальшої ескалації". Він згадав про "провокації з боку російських ВМС і ВПС" та "диверсії на Балтійському морі" як про повсякденні явища.
Небажання мати справу зі своїми збройними силами має в Німеччині давню традицію, особливо в певних колах. За часів існування Берлінської стіни, з кінця 1960-х років, вільна західна частина міста наповнювалася тими, хто повністю відмовлявся від служби. Така відмова була переважно політично мотивованою: західнонімецькі ліві називали НАТО "форпостом капіталістичного американського імперіалізму", якому потрібно чинити опір. Це твердження, позбавлене будь-яких підстав, стало частиною ідеології "Зелених" при їх заснуванні у 1980 році.
Вороже ставлення до власних військових визначало ліве середовище понад 50 років, перш ніж "Зелені", а також партія "Ліві" несподівано змінили свою думку в світлі російської війни проти України у 2022 році.
У Берліні ця ворожість виходила далеко за межі лівого флангу: колишній правлячий бургомістр Воверайт (СДПН) регулярно відмовлявся від участі в публічних присягах новобранців. У 2019 році берлінське відділення СДПН ухвалило рішення заборонити офіцерам Бундесверу доступ до шкіл міста, де вони – як і в усіх інших федеральних землях – інформували про роль збройних сил у демократичній державі. Цей бойкот не скасовано й досі.
"Демонізація" збройних сил призвела до відчуження, яке глибоко вкорінилося в душах поколінь. Гасло "Перекувати мечі на орала" стало популярним, але воно наївне, хибне і брехливе, адже лише військове стримування запобігає війні.
