Декількома словами
Україна та Росія провели найбільший обмін полоненими з початку війни, в результаті якого додому повернулися 1000 українських військових. Багато з них пережили важкі умови у російському полоні.
Чернігів. Він ховає обличчя на її плечі. Вона обіймає його так міцно, ніби хоче повернути йому землю під ногами. Ні усмішок, ні радості. Лише двоє людей, які знову знайшли одне одного – після часу, коли це здавалося майже неможливим.
Цей знімок був зроблений у мить, якої, здавалося, не мало бути. Він показує повернення додому українського воїна, який багато місяців провів у російському полоні. Сльози щастя та болю у українського солдата Віталія та його дружини Олени.
Цього тижня було звільнено 1000 наших захисників – це найбільший обмін полоненими з початку повномасштабної війни. Багато хто з них воював на передовій, у тому числі в Маріуполі, на Донеччині, в Бахмуті. Вони були захоплені в полон, вивезені, деякі місяцями перебували в ізоляції та з високою ймовірністю піддавалися тортурам.
На протилежному боці – 1000 російських військових, яких утримувала Україна. Цей обмін був підготовлений за посередництва Туреччини та Катару, погоджений у Стамбулі.
Ті, хто пережив російський полон, розповідали про жахливі умови: жорстокі фізичні знущання, зґвалтування, тортури різних видів, голод, холод, відчай.
Більшість тих, хто повернувся, мають ознаки фізичних та психологічних травм. Багатьом надається медична допомога, деякі ледь могли йти, коли прибули в Україну.
Обмін полоненими – це промінь надії на тлі постійних спроб російського керівництва маніпулювати мирними ініціативами, які не призводять до реального прогресу. Врешті-решт, саме домовленості про обмін дають можливість нашим воїнам повернутися додому.
