Декількома словами
Росія та Китай після розмови своїх лідерів, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, зайняли чітку позицію на підтримку Ірану в конфлікті з Ізраїлем. Країни закликали до деескалації, пояснюючи свою позицію економічними інтересами та стратегічними зв'язками з Тегераном.
Москва/Пекін – Небезпечна вісь проти Ізраїлю? Після початкової стриманості Китай та Росія тепер чітко позиціонували себе у війні між Іраном та Ізраїлем – і відкрито стали на бік іранського режиму (мулл).
«Всім сторонам, але особливо Ізраїлю» слід припинити «бойові дії», – цитує президента Сі Цзіньпіна державне агентство Сіньхуа. Раніше китайська сторона публічно наголошувала на своєму нейтралітеті та уникала звинувачень.
Зміна позиції відбувається саме після телефонної розмови з російським диктатором. Як і його китайський колега, Путін підтримує тісні контакти з муллами в Тегерані. Сі Цзіньпін купує там великі обсяги нафти (зараз це до 90 відсотків іранського експорту), а Путін отримує звідти безпілотники Shahed для атак на Україну.
Таким чином, стає зрозуміло: обом державам йдеться про жорсткі економічні інтереси, яким може загрожувати повалення іранського режиму. Глави держав, за даними китайського міжнародного телеканалу CGTN, попередили про «ескалацію, яка завдасть великої шкоди країнам регіону». Сі Цзіньпін також висловився за план з чотирьох пунктів, який передбачає спочатку припинення вогню, а згодом переговори щодо іранської ядерної програми.
Проте, на пряму допомогу з Москви чи Пекіна муллам навряд чи варто сподіватися. У розмові з телеканалом «Аль-Джазіра» представник МЗС Ірану навіть на запитання не зміг назвати конкретну підтримку з боку Росії чи Китаю.
Наскільки недовгою може бути російська підтримка, показує приклад Сирії. Там Путін відвернувся від свого давнього союзника Башара Асада, коли той потрапив під військовий тиск у грудні 2024 року, і вже незабаром налагодив контакти з новими владними структурами.
