Декількома словами
Група провідних політиків SPD виступила з маніфестом, який закликає до переговорів з Росією та припинення розміщення ракет США у Німеччині. Посол України в Берліні Олексій Макєєв різко розкритикував цю ініціативу, назвавши її "маніфестом капітуляції" та "підміною ролей злочинця і жертви".
Берлін – Ініціатива групи провідних політиків Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) із закликом до переговорів з Росією та зупинки розміщення американських ракет у Німеччині викликала гостру критику з боку українського посла в Берліні.
У документі під назвою «Забезпечення миру в Європі через обороноздатність, контроль над озброєннями та порозуміння», автори виступають за діалог з Москвою та припинення планів щодо розміщення нових ракет середньої дальності США на території Німеччини.
Маніфест підписали переважно представники лівого крила SPD, зокрема, відомі політики як Ральф Штегнер, колишній співголова партії Норберт Вальтер-Борянс, ексглава фракції Рольф Мютценіх, а також колишній міністр фінансів Ханс Айхель.
Олексій Макєєв, посол України в Німеччині, не залишив від ініціативи каменя на камені. Коментуючи документ, він зазначив: «Спочатку я подумав, що це розширена нова версія старого маніфесту Вагенкнехт і Шварцер», додавши, що не всі імена підписантів збігаються.
Посол країни, яка зазнала нападу з боку Росії, звинуватив авторів у втраті зв'язку з реальністю. Він наголосив, що документ стверджує, ніби мир у Європі під загрозою «через 80 років після Другої світової війни», хоча насправді війна «в Європі та проти Європи» триває вже понад два роки.
Макєєв особливо жорстко розкритикував пропозицію пов'язати підтримку України з «законними інтересами всіх у Європі», назвавши це «підміною ролей злочинця і жертви». На його думку, це фактично пропонує прийняти російські вимоги і є «спробою займатися політикою з позиції власної слабкості». Посол назвав документ не інакше як «маніфестом капітуляції» і відкинув історичні порівняння, проведені авторами, заявивши, що вони діють «скоріше як Чемберлен», шукаючи можливості для домовленостей із агресором.
Історик Ян Клаас Берендс також різко оцінив документ. Він вважає, що автори «інтелектуально живуть у 1980-х роках», коли можна було вести переговори з СРСР як державою статус-кво, на відміну від нинішньої «агресивно-ревізіоністської» Росії під керівництвом Путіна. Берендс застеріг від применшення небезпеки авторитарних систем і зазначив, що документ базується на помилковому припущенні про спільне розуміння стабільності Росією, Китаєм і Заходом.
Історик також вбачає у маніфесті ідейну близькість до позицій крайніх партій, таких як AfD та BSW. Він поставив риторичне питання, чому автори залишаються в SPD, якщо їхні погляди нагадують заяви цих партій. Берендс вважає, що такий документ «нормалізує» позиції AfD та BSW і не принесе SPD нових виборців. Він звинуватив Штегнера і Мютценіха у багаторічній недооцінці агресії Путіна, підкресливши, що Путін нападає там, де відчуває слабкість, і мир буде можливий лише через зміцнення України.
Офіційна реакція керівництва SPD, зокрема глави фракції Маттіаса Мірша та його заступниці Сімтьє Мьоллер, на запити ЗМІ поки що відсутня. Лідер партії Ларс Клінгбайль обіцяв прокоментувати ситуацію пізніше.
