Декількома словами
У швейцарському Блаттені потужний зсув ґрунту знищив готель та будинок місцевого готельєра Лукаса Кальберматтена. Незважаючи на втрату всього майна, чоловік планує відбудувати своє житло, використавши унікальні балки зі зруйнованого родинного будинку.
«Нехай війна та тиранія зруйнують світ, мій дім залишиться новим, доки є благословення дітей».
Протягом багатьох поколінь цей вислів прикрашав батьківський дім Лукаса Кальберматтена (55 років) у долині Льоченталь, Швейцарія. Раптово цей ідилічний світ був зруйнований – але не війною чи тиранією, а руйнівним природним катаклізмом.
До кінця травня Кальберматтен був гордим власником готелю «Едельвейс», де жив з дружиною та двома дітьми. Потім прийшла евакуація та зсув, який позбавив готельєра всього: будинку, бізнесу, документів, гаманця та мобільного телефону.
Через два тижні після гігантського обвалу Кальберматтен перебуває у тимчасовому притулку в сусідньому селі – у маловикористовуваній квартирі родичів.
Батько сімейства розповідає: «У нас є три спальні, вітальня, кухня, туалет і ванна. Ми хочемо купити меблі й облаштуватися на два-три роки. Але я не хочу, щоб тут стало надто затишно». Його тягне назад до Блаттена, який був повністю зруйнований і закритий.
Зараз Кальберматтен носить одяг, пожертвований тестем та з пунктів збору допомоги. Шок поступово змінюється гірким усвідомленням: «Тепер мені повільно стає зрозуміло, що гора у нас забрала».
Перед своїм тимчасовим житлом Кальберматтен бачить гору, що поглинула його готель.
Готельєр народився в Блаттені, ходив тут до школи, допомагав батькам у їхній справі. Потім він потрапив до складу національної збірної з лижних гонок, побачив світ як елітний спортсмен: «Але моє серце, як і раніше, билося для Блаттена. Коли моїм батькам знадобився наступник для готелю, ми з дружиною не вагалися ані секунди».
Неясно, чи буде знову збудовано готель у Блаттені. «Зараз мені 55 років. Страхова виплата – це моя пенсія. Я шукаю роботу на найближчі роки. Але передусім я хочу брати участь у відновленні Блаттена та туризму в Льоченталі».
Це рішення було підкріплено фотографією із зони лиха. На ній видно стару частину його готелю, батьківський дім: «У фасаді – ледь вище рівня води – стирчать балки з вирізаним на них сімейним девізом. Ці балки я хочу використати під час будівництва нашого нового будинку, який буде зведений на тому самому місці».
