Рівно 50 років тому, 11 травня 1975 року, в Берліні сталася жахлива трагедія, що стала символом нелюдяності розділеної Німеччини. П'ятирічний Четін Мерт потонув у річці Шпрее, тому що прикордонники Німецької Демократичної Республіки (НДР) заборонили західноберлінським рятувальникам прийти йому на допомогу.

Маленький Четін, який мешкав у районі Кройцберг у Західному Берліні, грався на березі Шпрее у свій п'ятий день народження. Коли його м'яч упав у воду, він спробував дістати його палицею, але сам зірвався і опинився у річці. Хоча берег, з якого впав хлопчик, знаходився у Західному Берліні, сама річка на всій своїй ширині вважалася територією НДР.

Західноберлінські пожежники отримали повідомлення про подію о 12:30. До місця трагедії негайно виїхав пожежний розрахунок та спецтехніка для рятування на водах. Вже о 12:34 рятувальники були на місці. Вони намагалися знайти хлопчика з берега за допомогою грабель, але не могли кинутися у воду. Це було б порушенням кордону, і, як зазначалося у звітах, прикордонники НДР, ймовірно, відкрили б вогонь.

Західноберлінські пожежники зв'язалися з прикордонними постами НДР біля прилеглого Обербаумбрюке. У звіті керівника рятувальної операції йдеться: представники НДР взяли інформацію до відома, записали дані західноберлінського офіцера та випровадили його з приміщення охорони, відмовивши у доступі до місця події в річці.

Замість того, щоб дозволити рятувальникам діяти, прикордонники НДР стояли на своєму, прирікаючи дитину на смерть. Пожежні водолази із Західного Берліна чекали на березі, готові негайно кинутися у воду. Їм було заборонено. Щобільше, пропозицію про використання західноберлінських водолазів з борту поліцейського катера НДР також було відхилено.

На березі розгорталися драматичні сцени. Старший брат Четіна став свідком усього, що відбувалося, і був невтішний. Обурені мешканці Західного Берліна збиралися біля річки.

Лише о 14:15 водолази НДР витягли тіло п'ятирічного Четіна з води. Катер НДР доставив тіло до Східного Берліна. Турецькій сім'ї Мерта довелося заплатити владі НДР гроші, щоб забрати тіло сина, який потонув. Після цього сім'я повернулася на батьківщину до Туреччини.

Четін став п'ятою дитиною, яка потонула у Шпрее з моменту побудови Берлінської стіни, і якій західноберлінські рятувальники не змогли допомогти через прикордонні обмеження. До цієї трагедії Сенат Берліна відмовлявся будувати паркан на західноберлінському боці біля річки, щоб не визнавати факт існування внутрішнього німецького кордону.

Доктор Гюльша Штапель з Фонду Берлінської стіни зазначає: «Після смерті Четіна, за кілька місяців, було досягнуто угоди між Сенатом Берліна та урядом НДР щодо рятувальних заходів при нещасних випадках на берлінському секторному кордоні. Нарешті, із західноберлінського боку біля води був встановлений паркан. Після цього жодна дитина більше не тонула на цій набережній за час існування Стіни».