
Декількома словами
Унікальний об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Стовпова дорога в Північній Ірландії, потерпає від дій туристів. Традиція залишати монети в тріщинах базальтових колон призводить до їх руйнування через корозію та розширення металів.
Північна Ірландія — Стовпова дорога (Giant’s Causeway), визнана об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розташована на узбережжі Північної Ірландії, опинилася під загрозою знищення через дії відвідувачів. Щорічно майже мільйон туристів прибувають сюди, щоб побачити грандіозні базальтові колони, що формувалися протягом приблизно 60 мільйонів років. Проте поширена туристична звичка завдає цій природній пам'ятці непоправної шкоди.
Йдеться про традицію залишати монети в тріщинах базальтових скель, нібито «на щастя». За інформацією організації National Trust, що займається охороною культурної та природної спадщини, це спричиняє серйозні пошкодження. Монети іржавіють і розширюються до потрійного свого початкового об’єму, створюючи величезний тиск на навколишню гірську породу, що призводить до її кришення.
Крім того, в місцях розкладання монет, що містять мідь, нікель та залізо, з'являються смуги оксидів, які змінюють колір скель.
Спеціалісти геологічної служби British Geological Survey підтвердили, що Стовпова дорога має «величезну проблему з монетами».
Представники National Trust закликають туристів відмовитись від цієї руйнівної практики. Доктор Кліфф Генрі, фахівець з охорони природи National Trust, наголосив: «Ми наполегливо просимо людей... не залишати слідів, щоб це природне диво збереглося для майбутніх поколінь».
Є промінь надії: спеціалісти з консервації каменю провели успішні тестові вилучення монет, які показали можливість їх видалення без додаткових пошкоджень. Організація сподівається очистити стародавні скелі від вже існуючих монет та запобігти появі нових.
Стовпова дорога, що складається приблизно з 40 000 базальтових колон, утворилася внаслідок охолодження лави близько 60 мільйонів років тому. Згідно з легендою, її побудував ірландський велетень Фінн МакКумалл, щоб дістатися до свого шотландського суперника. З 1986 року об'єкт внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.