Декількома словами
У Миколаєві, Україна, діти знову почали відвідувати школи, однак їхні заняття проводяться у спеціально обладнаних бункерах через повномасштабну війну. Це ініціатива ЮНІСЕФ, спрямована на забезпечення безперервного та безпечного освітнього процесу.
Миколаїв, Україна. Після трьох років, що позначилися спочатку пандемією, а потім повномасштабною війною, деякі українські школярі вперше за довгий час повернулися до очного навчання. Однак для дітей у Миколаєві це означає, що звичні класні кімнати тепер розташовані глибоко під землею.
З лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, шкільні будівлі стали небезпечними. За даними ЮНІСЕФ, ще минулого року близько третини учнів по всій країні були змушені продовжувати навчання дистанційно. Тепер, завдяки зусиллям ЮНІСЕФ та створенню спеціалізованих захисних бункерів, діти в Миколаєві змогли повернутися за парти.
Навчальні заклади, де звичайний шкільний побут далекий від норми, вже ззовні демонструють поточні реалії.
Школа у бункері має повернути дітям дитинство
«Це жахливий символ тих лих, які приносить війна, коли діти змушені навчатися лише в бункерах. Водночас кожна хвилина, проведена в класі – навіть за таких умов – повертає їм частинку дитинства», – зазначив Крістіан Шнайдер, виконавчий директор ЮНІСЕФ Німеччина. Він підкреслив, що шкільне навчання – це більше, ніж просто уроки: «Це можливість побачитися з друзями, не бути самотнім, пережити кілька безтурботних годин».
П'ятикласник Роман майже не відвідував звичайну школу. Спочатку перший клас збігся з пандемією, потім почалася війна. «Це було дуже важко і неприємно. Раніше я ходив до школи і бачив своїх друзів, але коли заняття перенесли в інтернет, я майже не виходив з дому, окрім як погуляти з собакою», – згадує Роман. Його зір сильно постраждав. Тепер же він знову може спілкуватися з друзями, навчатися – і при цьому бути в безпеці.
Проблеми також виникали й з технічним забезпеченням. «Під час війни не завжди був хороший інтернет-зв'язок», – додає Роман. Для одинадцятикласниці Дарини новий початок теж дається непросто. «Я майже нічого не пам'ятаю зі шкільного життя до війни. Моє життя розділилося на «до» і «після»», – каже вона. Багатьох однокласників вона тепер ледь знає.
4,6 мільйона дітей обмежені в освіті
Попри небезпеку, що зберігається, діти змогли повернути собі хоча б частину звичного життя. «Я той, хто має вести свій клас у сховище», – розповідає Роман. «Є певне місце, де всі сидять. Сьогодні було трохи складно його знайти, але наступного разу буде простіше».
Навчання у сховищі – це тривожний, але необхідний крок. За звітами, до початку четвертого навчального року в умовах повномасштабної війни в Україні, 4,6 мільйона дітей та підлітків залишаються обмеженими у доступі до повноцінної освіти.
