Декількома словами
Суд у Німеччині скасував державну допомогу жінці, яка успадкувала понад 1,2 мільйона євро, яку вона отримувала протягом 15 років. Рішення суду підкреслює, що наявність значного майна позбавляє права на соціальну допомогу, навіть якщо активи перебувають у спільній власності або тимчасово не приносять доходу.
Регіональний соціальний суд Баден-Вюртемберга ухвалив рішення, яке завершило незвичайну судову справу: спадкоємиця багатомільйонного статку втратила право на отримання державного посібника, який вона отримувала протягом 15 років.
Жінка, що успадкувала разом із сестрою нерухомість та цінні папери загальною вартістю понад 1,2 мільйона євро, тим не менш, продовжувала подавати заяви на отримання громадянської допомоги (Bürgergeld).
Свою позицію вона пояснювала тим, що успадкована нерухомість потребує ремонту і не може бути негайно продана чи здана в оренду. Крім того, майно перебувало у спільній власності з сестрою в межах спадкової спільноти (Erbengemeinschaft), що, на її думку, обмежувало її можливості одноосібно розпоряджатися активами.
Однак управління соціальних питань не погодилося з такою аргументацією та відмовило у виплаті допомоги. Тоді спадкоємиця звернулася до Соціального суду Штутгарта, але й там зазнала невдачі. Судді постановили, що заявниця не потребувала державної допомоги, оскільки мала достатньо ліквідного майна для забезпечення свого проживання.
Жінка не погодилася з рішенням і подала апеляцію до Регіонального соціального суду Баден-Вюртемберга. Проте вища інстанція повністю підтвердила вердикт суду першої інстанції, остаточно позбавивши мільйонерку права на отримання соціальних виплат.
Цей випадок має важливе значення, особливо для так званих спадкових спільнот (Erbengemeinschaften) у Німеччині. Він наголошує, що спадкоємці зобов'язані негайно інформувати соціальні служби про отриманий спадок. Якщо вартість спадщини перевищує встановлений законом ліміт неоподатковуваного мінімуму (наразі 40 000 євро на особу при спадкуванні) і спадкоємець здатний забезпечувати себе за рахунок успадкованого майна, держава припиняє виплату допомоги.
Подібні судові рішення мають на меті чинити тиск на учасників спадкових спільнот, які навмисно затягують розподіл або реалізацію спільного майна (наприклад, нерухомості), щоб продовжувати отримувати соціальну допомогу. Часто такі спадкоємці самі проживають в успадкованій нерухомості без орендної плати або за мінімальну плату і блокують спроби інших співспадкоємців продати об'єкт. Донедавна соціальні служби могли бути змушені продовжувати виплати доти, доки спадкова спільнота не продасть майно та не розподілить отримані кошти.
Таким чином, суд підтвердив принцип: наявність значних активів, навіть якщо вони тимчасово складно реалізовані або перебувають у спільній власності, означає відсутність потреби в державній підтримці.
