Декількома словами
15-місячна дівчинка з Аризони, США, була двічі укушена гримучою змією біля власного будинку. Дитина потрапила до реанімації у критичному стані, отримавши понад 30 доз протиотрути. Після тижня боротьби за життя її стан стабілізувався, але попереду операції.
Це кошмар, який не побажаєш жодній матері: лише на кілька миттєвостей Жаклін Рід випустила з поля зору свою 15-місячну доньку Кару – і на дитину напала високотоксична гримуча змія. Двічі!
Маленька Кара мирно гралася 17 травня біля будинку родини у Флоренції, штат Аризона, США. Її мати ненадовго відійшла викинути сміття – за її власними словами у Facebook, не минуло й десяти секунд. «Коли я повернулася, вона плакала. Я побачила її ніжку – і змію, яка ховалася за балоном з пропаном біля нашого будинку», – написала Жаклін.
Ніжка Кари після укусу гримучої змії швидко набула чорного кольору. Який саме вид гримучої змії напав, незрозуміло. В Аризоні мешкає 11 різних видів, і більшість їхньої отрути уражає в основному клітини крові та навколишні тканини. Для Кари розпочалася справжня боротьба з часом.
Дитину негайно доставили до відділення невідкладної допомоги. Там лікарі та медсестри боролися за життя дівчинки. Карі знадобилося понад 30 флаконів протиотрути – ніжка вже почорніла, стан залишався критичним. Насичення крові киснем впало до 25 відсотків. Дівчинку інтубували та екстрено перевезли до дитячої лікарні у Фініксі, США. «У Кари досить швидко виникла неврологічна декомпенсація. У неї почалося блювання, вона стала млявою», – розповіла мати.
Але занепокоєння лікарів викликала не тільки це, а й сама травма на ніжці. За словами матері, лікарі назвали її однією з найважчих, які вони коли-небудь бачили. «Наразі нічого не можна виключати щодо довгострокових пошкоджень», – додала Жаклін Рід.
Кара боролася. Кожен день. Кожну годину. І згодом з'явилися невеликі проблиски надії: дівчинка знову почала дихати самостійно, повільно почала їсти. Трохи більше ніж за тиждень Кару змогли виписати з клініки. Найближчим часом, ймовірно, попереду дві операції. Необхідно видалити відмерлі тканини, можливо, знадобиться пересадка шкіри.
«Ми постійно на зв'язку з лікарями», – каже мати. «Нам потрібно дочекатися результатів лабораторних досліджень». Однак найстрашніше, здається, вже позаду. Мати з полегшенням додає: «Кара – найсильніша маленька дівчинка, яку ми знаємо. Вона – воїн і справжнє диво».
