Декількома словами
Колись елітний готель Haludovo Palace на острові Крк, Хорватія, приймав світових лідерів та зірок, а сьогодні перетворився на вражаючий "Lost Place", свідчачи про бурхливе минуле Югославії.
Під підошвами черевиків хрумтять скляні уламки, а з величезного круглого басейну проростають бур’яни. Усі стіни прикрашені графіті. Повітря мерехтить від спеки. Ласкаво просимо до найвидовищнішого "Lost Place" Європи: готелю Haludovo Palace на острові Крк в хорватській Адріатиці. Збудований як розкішний курортний комплекс, сьогодні він є занедбаною руїною.
Колись тут кипіло життя: колишній готель Haludovo Palace на хорватському острові Крк приймав державних лідерів, зірок та азартних гравців. Блиск тих часів збляк. Лише вишуканий під’їзд до входу та велич розмірів комплексу дають уявлення про те, як колись жив цей осередок кращих та найбагатших. На 25 гектарах колишній югославський диктатор Йосип Броз Тіто (†1980) наказав побудувати цей люксовий курорт з 1968 року поблизу рибальського села Малінська. До комплексу входили п'ятизірковий готель, трохи дешевші готелі та бунгало-село.
Заходьте до колишнього фешенебельного лобі. Круглі муровані зони для сидіння, де заможній публіці подавали шампанське, все ще впізнавані. Скрізь сміття та бруд. З великих вхідних сходів видно великий відкритий камін. Тонкі колони підтримують дерев'яну стелю заввишки 20 метрів. Крізь розбиті вікна всередину проникають сонячні промені. Сцена виглядає як кадр з похмурого футуристичного фільму.
Через лівий вхід можна потрапити до величезної зони басейну. У душових кабінах розростаються рослини. У туалетах унітази вирвані. Бар біля басейну лежить перекинутий набік. Від барних стільців стирчать лише сталеві труби, закріплені в підлозі. Жовта плитка з сонячним візерунком на підлозі досить добре збереглася. Басейни не бачили води десятиліттями.
Завдяки уяві можна уявити розкіш та гламур цього лобі. На круглому зовнішньому басейні під сміливою бетонною конструкцією розгулялися графіті-художники. З розбитої підлогової плитки ростуть кущі. Дороги до інших об'єктів курорту заросли. Голуби та чайки літають у променях заходу сонця.
Важко повірити, що колись на цьому місці вирувало життя та святкувалися розкішні вечірки. 50 років тому, 1 липня 1975 року, тут виступав легендарний "Golden Gate Quartet" перед сотнями гостей. Аудіозаписи їхнього виступу досі існують. На великій сцені вони заспівали знамениту пісню "Moon River" з фільму "Сніданок у Тіффані". На фотографіях видно, як чотири співаки дають автографи гостям.
Санітарна зона була "оформлена" графіті. Плитка збереглася напрочуд добре.
На той час готель вже пережив перше банкрутство, яке спричинив засновник і власник журналу "Penthouse" Боб Гуччіоне (†2010). Видавець, відомий своїм розпусним способом життя, придбав готель у 1972 році. За 21-річний договір оренди він, як стверджується, заплатив 45 мільйонів доларів. Гуччіоне перетворив готель на ігровий майданчик для заможних американських туристів і дав йому назву "The Penthouse Adriatic". З висячими садами, фонтанами, обідніми залами та казино.
Гості повинні були програвати свої гроші в рулетку, блекджек та покер. Десятки "Penthouse-Girls", так звані "Pets", у міні-костюмах обслуговували гостей. Їх спеціально привозили з Америки. У "Penthouse" видавець на чотирьох розворотах активно рекламував готель, обіцяючи "безмежну розкіш" та "іскристе хвилювання" для відвідувачів. Пропонувалися шість люксів, 30 одномісних та 184 двомісних номери. Але мрія про прекрасний світ "Penthouse" швидко розсипалася. Гуччіоне переоцінив свої фінансові можливості. Занадто багато розкоші та ікри – але занадто мало прибутків. Його готель збанкрутував.
Після цього комплекс перейшов до югославської держави, яка успішно керувала ним кілька років. У люксах ночували такі знаменитості, як Генрі Форд II та прем'єр-міністр Швеції Улоф Пальме. Pepsi Cola навіть використовувала готель для зйомок рекламного ролика з бразильським футбольним ідолом Пеле. Серед ілюстративних гостей був і тодішній іракський диктатор Саддам Хусейн зі свитою. Повідомляється, що він провів кілька ночей у "Махагоновому люксі". Проблеми виникли лише під час його зворотного рейсу до Багдада. Адже тільки в аеропорту Рієки одному з його синів спало на думку, що він забув золотий револьвер під подушкою в готелі. Через це вся автомобільна колона була змушена розвернутися і повернутися до готелю.
З 1991 року, під час Югославської війни, готель слугував притулком для хорватських біженців. Коли через кілька років їх попросили виїхати, вони були настільки розлючені, що знищили та забрали значну частину меблів. З того часу курорт так і не відновився.
З 2002 року величезний комплекс пустує. Відвідувачі приїжджають досі. Але не для того, щоб відчути розкіш та помпезність, а з цікавістю та фотоапаратом. Їх приваблює занепад та руйнація.
