Декількома словами
Велике німецьке видання подало до суду на прокуратуру Мюнхена через відмову надати ім'я адвоката підозрюваного у справі про вбивство. Видання стверджує, що ця інформація є критично важливою для дотримання професійних стандартів та надання права на коментар. Суд першої інстанції відхилив позов, очікується апеляція.
У Німеччині триває юридичне протистояння між одним із провідних медіа та прокуратурою Мюнхена. Суперечка стосується права журналістів отримувати інформацію про захисників осіб, які фігурують у кримінальних розслідуваннях.
Позов був ініційований після резонансного вбивства у мюнхенському районі Фрайхам у травні 2025 року. За офіційною версією, 29-річний громадянин Сирії підозрюється у скоєнні жорстокого вбивства 59-річного чоловіка, завдавши йому понад 20 ножових поранень.
Під час підготовки матеріалів про цю подію, видання, відповідно до стандартів журналістської етики та законодавства, мало надати підозрюваному можливість висловити свою позицію. Для цього необхідно було зв'язатися з його адвокатом.
Однак мюнхенська прокуратура відмовилася надати ім'я захисника, посилаючись на адвокатську таємницю та захист персональних даних. Це створило перешкоду для повноцінного висвітлення події.
Медіа звернулося до суду, вимагаючи зобов'язати прокуратуру розкрити ім'я адвоката. Варто зазначити, що раніше, у квітні 2025 року, вищий адміністративний суд Гамбурга вже ухвалював рішення в подібній справі, постановивши, що прокуратура зобов'язана надавати ЗМІ імена адвокатів під час розслідувань.
Незважаючи на це, адміністративний суд Мюнхена відхилив позов видання у першій інстанції. Тепер справа буде розглянута в апеляційному порядку у Баварському вищому адміністративному суді.
Коментуючи ситуацію, адвокат видання наголосив на абсурдності позиції державних органів. За його словами, держава не може одночасно вимагати від преси дотримання принципу надання слова підозрюваному і при цьому блокувати доступ до нього через його законного представника під приводом захисту його ж особистих прав. Юрист також додав, що посилання прокуратури на адвокатську таємницю виглядають нелогічно, оскільки сама прокуратура вказує ім'я захисника в обвинувальних актах.
Цей судовий процес порушує важливі питання щодо меж доступу ЗМІ до інформації, балансу між суспільним інтересом, правами підозрюваних та вимогами професійної журналістики в умовах правової держави.
