
Декількома словами
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї тривалий час не з'являвся на публіці, що породило хвилю чуток про його долю. На тлі його відсутності в Тегерані відбувається загострення боротьби за владу серед різних фракцій правлячого режиму.
Після ескалації конфлікту з Ізраїлем та серії ударів США по іранських об'єктах у Тегерані, за повідомленнями, посилюється боротьба за владу в керівництві Ісламської Республіки. Центральною подією, що підживлює ці процеси, стало зникнення верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
86-річний Алі Хаменеї, який вважається найвищим авторитетом в Ірані, не з'являвся на публіці та не робив заяв протягом багатьох днів. Його мовчання є особливо помітним на тлі нещодавніх подій: він ніяк не прокоментував ані американські удари по ядерних об'єктах, ані угоду про припинення вогню з Ізраїлем. Навіть у його акаунті в соціальній мережі X, який зазвичай є активним і наповненим заявами, останній допис датується понеділком і містить лише загальні слова про непохитність Ірану.
Відсутність іранського лідера, який перебуває при владі вже 36 років, викликає безліч чуток: про його смерть, вбивство або навіть таємний переворот. Це ставить закономірне питання: хто зараз фактично керує Іраном?
Ситуація навколо верховного лідера викликає занепокоєння навіть серед прихильників режиму. Повідомляється, що високопоставлений чиновник з офісу Хаменеї уникнув прямої відповіді на запитання про його стан здоров'я, зазначивши лише, що до нього надходить багато подібних запитів, і закликав усіх молитися. При цьому він додав, що Хаменеї перебуває під надійною охороною та висловив надію, що незабаром іранці зможуть разом з ним відсвяткувати «перемогу» над Ізраїлем та США.
Проте насправді пропаганда іранського режиму викривляє реальність конфлікту з Ізраїлем. Іран стверджує, що його збройні сили здобули перемогу. Насправді ж Ізраїль у перший же день бойових дій знищив близько 30 іранських генералів, вивів з ладу протиповітряну оборону та безперешкодно завдав ударів по військових і ядерних об'єктах. Незважаючи на заяви пропаганди, Ірану не вдалося збити жодного ізраїльського винищувача. На тлі прямих погроз з боку Ізраїлю та США особисто Хаменеї, лідер, імовірно, був переміщений до секретного бункера та повністю ізольований від зовнішнього світу.
На тлі цієї ізоляції та невизначеності виникає питання про ступінь залученості Хаменеї до прийняття ключових рішень. Спостерігачі відзначають суперечливість дій іранського керівництва: іноді переговори були неможливі, а в інших випадках, як при укладенні угоди про припинення вогню за посередництва США та Катару, домовленості досягалися за лічені години.
За наявними даними, всередині іранського режиму точиться активна боротьба за владу. Різні політичні та військові фракції формують альянси та змагаються за вплив. У них різні погляди на майбутнє іранської ядерної програми, переговори зі Сполученими Штатами та продовження конфлікту з Ізраїлем. Вважається, що найсильнішу фракцію очолює президент Ірану Масуд Пезешкіан, який позиціонується як менш радикальна фігура порівняно з іншими представниками режиму.
Загальна стратегія Ірану зі знищення Ізраїлю зазнала невдачі. Режим намагався оточити єврейську державу ворожими угрупованнями та стримати атаки на свої ядерні об'єкти за допомогою балістичних ракет. Однак ізраїльська армія спочатку розгромила проіранських союзників, а потім зосередилася на іранській ядерній програмі.