Велике занепокоєння викликає стан ікони хіпі Райнера Лангханса.

«Лікарі кажуть, що я вмираю», – повідомив мюнхенський актор і режисер. «Отже, смерть тримає мене в руках. Я з нею здружуюся».

Вже п'ять років Лангханс страждає від раку простати, і відтоді отримує паліативне лікування. Він відмовився від операції на простаті та хіміотерапії, «тому що не хочу починати війну зі своїм тілом». Під час аналізу крові в середині лютого лікарі виявили, що рак продовжує прогресувати, показники погіршилися. Лангханс: «Лікарі кажуть, що я скоро помру».

Райнер Лангханс: «Лікарі сказали мені: тепер твоя черга. І я скоро помру. Немає жодного шансу на одужання, вони можуть лише полегшити мені вмирання. Я отримую гормональну терапію, яка знижує рівень тестостерону. Це хімічна кастрація».

Новина про те, що він вмирає, шокувала трьох жінок, які десятиліттями належали до гарему Лангханса і живуть з ним в одному будинку в Мюнхені-Швабінгу, кожна у власній квартирі: Кріста Ріттер, Брігітте Штребель і Гізела Гетті. До самої смерті від раку в лютому 2017 року там також жила сестра-близнючка Гізели Гетті, Ютта Вінкельманн.

Ікона хіпі: «Я медитую проти страху смерті». Лангханс: «Жінки бояться за мене, витісняють слова лікарів. Я сам не панікую. Навпаки. Ця новина по-новому пробудила мій дух. Я медитую проти страху смерті. Моя духовність допомагає мені жити далі. Я знаю, для багатьох людей це звучить дивно, але я прийняв рак, зізнався йому в коханні і тепер живу більш усвідомлено і з вдячністю. Я не відчуваю болю».

Він смертельно хворий, але не показує цього: Райнер Лангханс сміливо дивиться в камеру під час відкриття Нового музею мистецтв у Тюбінгені 7 березня, де він зустрівся з Томасом Готтшалком. Лангханс: «Я прийняв рак». Тепер він живе «більш усвідомлено і з вдячністю». Він хоче використати час, який у нього залишився, повною мірою.

Лангханс, який народився в Ошерслебені в родині інженера, закінчив гімназію в Шварцвальді, а після служби в армії поїхав до Берліна. Там він кілька семестрів вивчав право, а потім психологію. У цей час Лангханс познайомився зі студентським рухом і в березні 1967 року переїхав до нещодавно заснованої і згодом відомої політичної комуни Kommune I.

Там він познайомився з фотомоделлю Уші Обермайєр, захисницею сексуальної революції. Вони стали парою – ще й якою! Як ікони хіпі 68-го року, вони жили вільним коханням до 1973 року, нехтуючи суворою сексуальною мораллю.

Тепер мільйони німців співчувають своєму колишньому кумиру. Райнер Лангханс залишається спокійним, майже безтурботним. Він: «Я переконаний, що є життя після смерті. І по той бік звичайного світу я буду здоровим, всеосяжним люблячим створінням, якому добре і яке щасливе». Він ще не думав про те, де і як знайти свій останній спокій. «Я живу тут і зараз. І хочу використати час, який у мене залишився». «А коли настане час, жінки щось придумають. Вони обов'язково зроблять це гарно».