Декількома словами
Світові ціни на пшеницю значно знизилися, але це не відображається на вартості хлібобулочних виробів. Основні причини – надлишок зерна на ринку, довгострокові контракти пекарів та високі витрати на виробництво готової продукції.
Світові ціни на пшеницю стрімко знижуються: якщо три роки тому тонна коштувала 400 євро, то зараз її вартість опустилася нижче 200 євро. Проте вартість хлібобулочних виробів для споживачів залишається незмінною. Чому ж падіння цін на зерно не призводить до здешевлення випічки?
На початку року трейдери платили 235 євро за тонну пшениці. Зараз у середньому ціна становить лише 199,50 євро, а подекуди навіть 165 євро. Для порівняння: три роки тому ціна сягала понад 400 євро!
Основна причина такого падіння цін – світовий надлишок пропозиції. Одна з країн вперше за чотири роки скасувала свої експортні мита і наповнює ринок дешевою пшеницею. Це сильно б’є по європейських аграріях: обсяги експорту в поточному економічному році впали на 11 мільйонів тонн – це приблизно на третину менше, ніж минулого року. Водночас, заробітна плата, витрати на енергію та засоби захисту рослин у багатьох країнах дешевші, а вимоги менш жорсткі, що створює явний недолік для місцевих виробників.
Ще одна проблема: попит на фуражне зерно знижується, оскільки тваринництво продовжує скорочуватися, тому що все більше людей відмовляються від споживання м'яса.
Покупці досі не відчувають зниження цін на пшеницю. За просту булочку вони продовжують платити від 30 центів до одного євро – залежно від пекарні.
Пекарі пояснюють це тим, що більшість з них мають фіксовані контракти з борошномельними підприємствами або трейдерами. Ці контракти часто діють протягом року, що дає їм планувальну безпеку. Це особливо важливо у такому енергоємному ремеслі, як випічка, де необхідно здійснювати довгострокові розрахунки. Самі борошномели також не отримують надприбутків від дешевої пшениці, оскільки мають високі витрати: на енергію, пакування, транспортування – і, перш за все, на заробітну плату. Все це також постійно дорожчає.
І ще один момент: під час сильної посухи фермери часто збирають багато лушпиння і мало зерна. Це означає менший вихід готового продукту з тонни хлібопекарської пшениці.
Аграрії бачать відповідальність не на борошномелах чи пекарях, а на політиках. Вони вимагають заборони на імпорт зерна з третіх країн, що могло б допомогти стабілізувати ринок. Також вони закликають політиків забезпечити чесну конкуренцію та уніфікувати стандарти для всіх – або знизити їх для внутрішнього виробництва, або підвищити для імпортних товарів. Наприклад, у сфері засобів захисту рослин: у Європі діють особливо суворі норми.
