У віці 30 років Енн перенесла інсульт під час гри у волейбол. Відтоді мати двох дітей не могла говорити, спілкуючись переважно за допомогою літерної дошки. Дотепер. Завдяки нейропротезу, що перетворює сигнали її мозку на розмовну мову, Енн тепер може говорити за допомогою комп'ютерного аватара. І навіть своїм власним голосом.

Після інсульту Енн страждає від так званого синдрому «замкненої людини» (Locked-In-Syndrome) — рідкісного неврологічного захворювання, що призводить до майже повного паралічу. Пацієнти перебувають у свідомості, але не можуть рухатися, говорити чи змінювати вираз обличчя. Енн пояснює: «Я навчилася знову самостійно дихати. Я можу повністю рухати шиєю, сміятися, плакати, кліпати очима та читати. З роками повернулася моя посмішка». А тепер — і її голос.

Як комп'ютер навчався разом з Енн

Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі та Сан-Франциско імплантували їй нейропротез із 253 електродів у ділянку мозку, що контролює мовленнєві рухи. «Електроди вловлюють сигнали в той момент, коли думки перетворюються на звуки», — пояснює автор дослідження Чол Джун Чо. Штучний інтелект (ШІ) перекладає ці сигнали в мову.

Щоб навчити комп'ютер говорити, дослідники просили Енн читати короткі речення, хоча вона не могла вимовляти звуки. За допомогою штучного інтелекту комп'ютер почав дедалі краще інтерпретувати те, що Енн хотіла сказати.

• Після багатьох місяців тренувань ШІ зміг відтворювати речення Енн менш ніж за секунду.

Відновлення «справжнього» голосу Енн за допомогою весільного відео

«Синтез природно звучащої мови з мозкової активності є головною метою технологій відновлення мови для пацієнтів із важким паралічем», — пояснюють дослідники. Це означає, що аватар має говорити в нормальному темпі та, в ідеалі, голосом пацієнта. Голос Енн відновили на основі її весільного відео.

• Як почувається канадійка, знову чуючи власний голос? «Це дивно, ніби я чую старого друга».

Вона з нетерпінням чекає дня, коли її зможе почути донька. Та була ще немовлям, коли Енн втратила здатність говорити, і знає лише безособовий голос із британським акцентом, що лунає з її комунікаційного пристрою.

«Це дає мені змогу по-справжньому жити»

Цей нейропротез — лише початок. Дослідники пишуть: «Технологія має величезний потенціал для покращення якості життя людей із важким паралічем, що впливає на мовлення».

• Водночас вони наголошують, що випадок Енн є демонстрацією «доказу концепції» (proof of concept) — тобто підтвердженням того, що теоретично розроблену ідею можна втілити на практиці. Однак потрібні «подальші вдосконалення, перш ніж технологія стане клінічно придатною як мовленнєвий нейропротез».

Сама Енн каже про дослідження, що воно дає їй «відчуття сенсу». «Протез дозволяє мені по-справжньому жити, поки я ще жива».