Чорно-червона коаліція припиняє зовнішньополітичний курс Анналени Бербок (Зелені)!

Коаліційна угода, яку представили голови партій ХДС, ХСС і СДПН у Берліні, є однозначною: підхід, за яким німецька «феміністична» зовнішня політика складається з моралізаторства (вказування пальцем) і фінансування за принципом «поливання з лійки» (велосипедні доріжки в Перу…), буде припинено назавжди. Натомість, у зовнішній політиці та політиці розвитку в центр знову мають стати національні економічні та державні інтереси.

Девіз: ми й надалі допомагатимемо, де зможемо. Але лише тоді, коли Німеччина щось отримає натомість від своїх партнерів. Мінімум: допомога у депортації відхилених шукачів притулку до їхніх країн походження.

Ключова тема: біженці

Вирішальне речення в коаліційній угоді звучить так: «Наша політика розвитку водночас керується цінностями та інтересами. Демократія, верховенство права та права людини йдуть пліч-о-пліч з нашими зовнішньополітичними інтересами, інтересами безпеки та економічними інтересами».

Що це означає конкретно? У чорно-червоному документі щодо міграції зазначено:

• «Готовність країн-партнерів до співпраці в зусиллях, спрямованих на обмеження нелегальної міграції до Європи та повернення власних громадян, є центральним фактором для обсягу двостороннього урядового співробітництва».
• «Співробітництво в галузі розвитку є, поряд із видачею віз, економічними та торговельними відносинами, центральним важелем у регулюванні міграції». Це означає: немає угод про депортацію – немає грошей з Німеччини!
• «Ми підтримуватимемо Сирію в стабілізації та економічній відбудові країни, пов’язуючи це з чіткими умовами. Таким чином, ми також уможливлюємо повернення біженців на батьківщину». Крім того, у майбутньому саме німецькі, а в разі потреби й європейські компанії мають отримувати вигоду від багатомільярдних проектів допомоги розвитку.

Зовнішня політика à la Baerbock: повернення бенінських бронз із міністром культури Клаудією Рот (69)

Права жінок? Залишаються темою і для нового уряду. У коаліційному документі дослівно зазначено: «Ми прагнемо послідовно впроваджувати та розвивати резолюцію ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та Конвенцію ООН про права жінок. Ми виступаємо за загальноєвропейську ратифікацію Стамбульської конвенції як обов'язкової правової норми проти насильства щодо жінок».

Звучить як більш-менш гідний вихід для політика від Зелених, яка забезпечила собі вигідну посаду в ООН у Нью-Йорку як втіху за втрату кар'єри.

Експерт: «Добре задумана самовпевненість»

Але наскільки реалістично, що за нового міністра закордонних справ від ХДС вдасться реалізувати такі амбітні цілі? Експерт із зовнішньої політики професор Томас Єгер (64 роки, Кельнський університет) налаштований вкрай скептично, він каже: «Новий імпульс реалізму, який можна відчути в деяких місцях, нівелюється тим, що постійно формулюються цілі, які федеральний уряд не може досягти самостійно, і навіть разом з іншими країнами ЄС».

Підсумок Єгера: «Це текст добре задуманої самовпевненості щодо німецької дієздатності».