
Декількома словами
Колишній головний тренер "Шальке" Доменіко Тедеско висловив готовність розглянути можливість повернення до клубу, наголосивши на необхідності відповідних умов. Він також поділився своїми роздумами про період роботи в Росії, ставлення до вболівальників та інші аспекти своєї кар'єри.
Колишній головний тренер гельзенкірхенського "Шальке" Доменіко Тедеско (39 років) навіть через шість років після свого звільнення зберігає особливий зв'язок із "кобальтовими". В інтерв'ю він зізнався, що регулярно дивиться ігри команди та за певних обставин може уявити своє повернення на колишнє місце роботи.
Тедеско пояснив: "Я можу це собі колись уявити. Це вже є в моїх планах – повернутися, але це має просто пасувати. Ситуація має бути відповідною. У мене має бути уява, що повернувшись, я зможу одразу мати великий вплив на команду. Констеляція має бути наявною".
Під керівництвом Тедеско "Шальке" провів один із найкращих сезонів в новітній історії клубу, ставши віце-чемпіоном Бундесліги в сезоні 2017/18. Це час, який вболівальники "Шальке", враховуючи поточну ситуацію, згадують з особливою приємністю.
У розмові Доменіко Тедеско також торкнувся інших тем:
Відмова від роботи в дортмундській "Боруссії" через минуле в "Шальке": "Так, зв'язок із 'Шальке' справді великий. Звичайно, минуло вже 7-8 років. Проте, треба ж подумати: чи ти автентичний? Не можна проповідувати воду, а потім пити вино. Це не в моєму стилі. З цієї точки зору, суто гіпотетично, думаю, було б складно на даний момент".
Особливі стосунки з уболівальниками "Шальке": "Звісно, результати відіграють роль. Але так, ми щодня мали контакт з уболівальниками, ми проводили відкриті тренування. Думаю, зараз так само. Гадаю, у 'Шальке' по-іншому просто не можна. Треба бути доступним, і я такий. За своїм характером я цілком нормальний. І думаю, це там важливо".
Як візит до стоматолога привів його до збірної Бельгії: "Ця історія правдива. У стоматолога часто доводиться довго чекати. Я сидів у приймальні, зазвичай дістаєш телефон. І тут надійшла новина, що колишній тренер Роберто Мартінес там більше не працює. Я написав SMS своєму медіа-консультанту з посиланням на статтю. Бельгійці оголосили конкурс на цю посаду, це там звично, особливо для роботи у федерації. І я дійсно просто подав заявку з резюме".
Про розбіжності з воротарем збірної Бельгії Тібо Куртуа: "В принципі, щодо цієї теми я, перш за все, абсолютно спокійний у собі. Звісно, читаєш щось і виникає відчуття, ніби хочеться щось знову прояснити. Насправді, я не так багато говорив про це, була лише коротка прес-конференція з мого боку. Завжди запитуєш себе з певних питань: яким я був? Як я реагував? Яким я був до команди? Якою була загальна ситуація? Чи був я емоційний до і після? (...) Як я вже сказав, читаєш щось, хочеш якось прояснити, але це призводить до пінг-понгу. А я цього не хочу".
Емоційні переживання після вильоту збірної Бельгії з Євро в Німеччині: "Після поразки лягаєш спати тут, усе ще на місці, усі ще в готелі, а наступного дня просто все збирається. Це справді ніби висмикуєш штекер. Ти десь посеред захопливого трилера, а потім хтось вимикає тобі струм, і ти не знаєш, що буде далі. Так це можна собі уявити. Мушу сказати, після матчу була велика порожнеча".
Як проходила перерва під час легендарного матчу з "Боруссією" Д, що завершився з рахунком 4:4: "Насамперед я зайшов до тренерської і мені знадобилося дві-три хвилини для себе самого. Думаю, команда була відносно спокійною, і спокій зберігався. Ми намагалися пояснити команді, що таке може статися. Адже майже кожен удар Дортмунда залітав у ворота. Це було безумство. Думаю, у мене було вже чотири 'пивні душі' в перерві. (...) У другому таймі ми намагалися виграти матч. Ми сказали: зараз починається за рахунку 0:0, і ми спробуємо виграти другий тайм для наших уболівальників, які, здається, навіть застрягли в заторі. Такий був наш підхід".
Його таємна пристрасть: "Я люблю їздити на 'Веспі'. У мене червона 'Веспа', на жаль, всього 50 кубиків. Це означає, коли я відвідую батьків, які живуть в Айхвальді на горі з крутим підйомом, то за мною іноді сигналять. Але в шоломі мене не впізнають. Тож усе гаразд".
Ставлення до кліше про "тренера з ноутбуком": "Не думаю, що зараз є тренер, який не використовує ноутбук. Це просто заощаджує час. Деяке програмне забезпечення працює лише на ноутбуках. (...) Але я думаю, я знаю, на що завжди спрямовані ці запитання. Тактика - це те, що мені подобається. Працювати з ноутбуком, аналізувати ігри - це приносить мені багато задоволення, а потім розробляти якісь ідеї. Але значно важливіше - це керування командою. Маєш справу з людьми. Вони мають грати за тебе, вони мають горіти бажанням, вони мають бігти за тебе. І це найголовніше. Керування командою, зв'язок з командою, з окремими гравцями. Цього, звичайно, ноутбук не зможе відтворити, навіть за допомогою ШІ".
Роздуми про час у Росії: "В принципі, незалежно від футболу, мене цікавлять такі історії, культура, як живуть люди у своїй країні, і це можна дізнатися лише, якщо зануритися в це. Звісно, ми жили в готелі, але були там по суті лише для ночівлі. Це і було для нас вирішальною підставою сказати, що ми не хочемо знімати квартиру десь, яка потім буде занедбана, а ти по суті завжди перебував у центрі. (...) Насамперед я бажаю людям миру. Щоб усе знову стало так, як було тоді. (...) Я можу це лише порекомендувати кожному. Це не обов'язково має бути Росія. Є багато різних місць, але досвід роботи за кордоном дав мені дуже багато".