Декількома словами
У Кашмірі сталося нове військове загострення між Індією та Пакистаном із взаємними авіаударами та жертвами. Конфлікт між двома ядерними державами через спірну територію та водні ресурси знову загрожує перерости у повномасштабну війну.
Останні військові зіткнення між Індією та Пакистаном у спірному регіоні Кашмір знову привернули увагу світової спільноти до одного з найнебезпечніших осередків напруженості. Удари з повітря, повідомлення про численні жертви та збиті літаки викликали серйозні побоювання: чи не переросте багаторічний конфлікт між двома ядерними державами у повномасштабну війну?
Події останньої ночі стали кульмінацією загострення. Індійська армія завдала ударів по цілях, які вона назвала «терористичною інфраструктурою», на території Пакистану та в пакистанській частині Кашміру. За даними Ісламабаду, внаслідок цих ударів загинули 26 осіб, ще 46 отримали поранення. Пакистан заявив про готовність надати військову відповідь. Прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф заявив, що пакистанські збройні сили отримали «належні повноваження для вжиття відповідних заходів».
Актуальне загострення розпочалося 22 квітня після теракту в індійській частині Кашміру, внаслідок якого загинули 26 індуїстських туристів. Індія звинуватила Пакистан, який відкинув ці звинувачення, однак іскра конфлікту була знову запалена. Небезпека ситуації посилюється тим, що сторони – Індія та Пакистан – є ядерними державами і, схоже, не готові поступатися ані на сантиметр. Конфлікт у Кашмірі корениться не лише в етнічних та релігійних протиріччях, але й пов’язаний із життєво важливим ресурсом.
Історичне коріння проблеми сягає десятиліть. Питання про приналежність Кашміру – гірського регіону на півночі, біля підніжжя Гімалаїв – залишається невирішеним з моменту поділу Британської Індії у 1947 році. Після здобуття Індією незалежності та створення Пакистану, обидві країни заявили свої права на Кашмір. Це призвело до першої війни. Після перемир'я 1949 року регіон фактично був розділений за Лінією контролю (LoC). Індія контролює південну та східну частини, Пакистан – північно-західну, а невелика частина на сході знаходиться під контролем Китаю.
Однією з причин нинішнього загострення є також суперечка через водні ресурси. Пакистан критично залежить від річок, витоки яких знаходяться в індійській частині Кашміру, зокрема, від системи річки Інд. Незважаючи на чинний Договір про води Інду 1960 року, ситуація загострилася після заяви прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді про намір переглянути водні угоди, фактично погрозивши обмежити потік води до Пакистану. Це може мати катастрофічні наслідки для Пакистану, економіка якого значною мірою залежить від сільського господарства та текстильної промисловості, що критично потребують води. Проблема посилюється наближенням періоду сильної спеки.
Особливу тривогу викликає ядерний статус обох країн. Індія дотримується доктрини «незастосування першою», обіцяючи масований удар у відповідь у випадку нападу. Пакистан, натомість, залишає за собою право на перше застосування ядерної зброї, якщо вважатиме своє існування під загрозою. За оцінками Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) за 2024 рік, Індія має приблизно 172 ядерні боєголовки, а Пакистан – 170. Напруженість вже значно зростала у 2019 році після атаки на індійських силовиків, але тоді сторонам вдалося досягти угоди про припинення вогню у 2021 році. Нинішня ескалація ставить під загрозу ці домовленості.
Нове загострення між Індією та Пакистаном становить серйозну загрозу для регіональної та глобальної безпеки. Світова спільнота уважно стежить за розвитком подій, закликаючи сторони до стриманості та діалогу задля запобігання подальшій ескалації та захисту мирного населення. Стабільність у Південній Азії має важливе значення для міжнародної економіки та безпеки.
