Нещодавній скандал, пов'язаний зі звинуваченнями в антисемітизмі, спричинив нову хвилю обурення в політичних колах Німеччини і знову порушив питання про можливість співпраці між консервативним блоком ХДС/ХСС та Лівою партією («Die Linke»).

Лідери Християнсько-соціального союзу (ХСС) категорично відкидають можливість такої взаємодії. Генеральний секретар ХСС Мартін Губер заявив, що для його партії абсолютно зрозуміло: співпраці з Лівою партією бути не може. Він наголосив, що «Die Linke» проводить політику, несумісну з базовими цінностями ХСС, такими як право Ізраїлю на існування, рішуча боротьба з антисемітизмом та будь-яким екстремізмом, обмеження міграції, сильна правова держава та вільна соціальна ринкова економіка. Глава ХСС Маркус Зедер також раніше називав «повною нісенітницею» ідею про раптову політичну співпрацю з Лівою партією.

Схожу позицію займає і глава фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Єнс Шпан. Він заявив, що підстав для співпраці з «Die Linke» немає, і саме Ліва партія має змінитися, щоб діалог став можливим, а не Союз.

Тим часом, глава Відомства канцлера Торстен Фрай (ХДС) демонструє більш неоднозначну позицію. Нещодавно він говорив про необхідність переоцінки деяких аспектів «брандмауера» у нинішній ситуації. Пізніше він уточнив, що офіційне рішення партії про несумісність з «Die Linke» може бути скасовано лише федеральним партійним з'їздом, і йому невідомо про такі наміри. Фрай також не бачить політичних «точок дотику» для змістовної співпраці з Лівою партією.

Незважаючи на це, навіть після антисемітського скандалу Фрай явно не виключив предметну політичну співпрацю з окремих питань, навівши як приклад можливу спільну роботу з Лівою партією над реформою боргового гальма.

Ситуація на сході Німеччини, зокрема в Тюрингії, давно відрізняється від федеральної лінії. З 2020 року між ХДС та Лівою партією існує свого роду негласний альянс. Офіційне рішення про несумісність регулярно обходиться вже протягом п'яти років. Уряд меншості Рамелова («Die Linke») міг ухвалювати закони та бюджет лише за підтримки голосів ХДС, що маскувалося під «пакт стабільності».

У нинішньому уряді Маріо Фогта (ХДС), де також немає абсолютної більшості, ця практика називається «пре-законодавчим консультаційним механізмом». Це означає, що думка «Die Linke» запитується ще до розробки законопроєкту, і її згода гарантується. Обрання Фогта у грудні також відбулося лише завдяки голосам Лівої партії.

Раніше ХДС та «Die Linke» домовилися про щомісячні зустрічі чотирьох фракцій земельного парламенту (ХДС, СДПН, BSW, «Die Linke»). Бюджет Фогта на 2025 рік був ухвалений виключно голосами Лівої партії. Ціною стало, зокрема, скорочення місць для утримання мігрантів під депортацію.

Примітно, що Маріо Фогт офіційно захищає партійне рішення про несумісність, але фактично активно співпрацює з Лівою партією. Рішення 2018 року в Тюрингії втратило свою роль, перетворившись на фарс. Адже єдиною альтернативою в регіоні є ультраправа партія АдН.