Декількома словами
Висунення юристки Фрауке Брозіус-Герсдорф на посаду судді Конституційного суду Німеччини призвело до серйозного розколу в правлячій коаліції. Причиною стали її погляди на ключові соціальні питання, такі як аборти, носіння релігійних символів та можливість заборони партії AfD.
У Німеччині виник гучний політичний скандал довкола потенційного призначення судді Федерального конституційного суду. Юристка Фрауке Брозіус-Герсдорф (54 роки), яку висунула на цю посаду Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), стала об'єктом глибоких суперечок і спричинила розкол у правлячій коаліції.
Обрання Брозіус-Герсдорф, професорки конституційного права з Потсдамського університету, було скасовано через неможливість досягти згоди між партнерами по коаліції. Навколо її кандидатури спалахнула справжня «війна культур», оскільки її погляди на низку гострих соціальних питань суттєво відрізняються від позицій консервативної частини політичного спектру.
Ключові теми, що викликали розбіжності:
- Декриміналізація абортів: Брозіус-Герсдорф, будучи членкинею експертної комісії, висловлювалася за те, щоб аборти протягом перших трьох місяців вагітності не вважалися кримінальним злочином. Вона вважає, що «є вагомі підстави вважати, що гарантія людської гідності діє лише з моменту народження». Ця позиція наразилася на жорстку критику з боку консерваторів та Церкви, які наполягають на захисті ненародженого життя. У Німеччині аборти формально незаконні, але не караються протягом перших 12 тижнів за дотримання суворих умов (обов'язкова консультація за 3 дні до процедури).
- Носіння хіджабів державними службовцями: Юристка вважає, що мусульманський платок (хіджаб) у державних службовців, наприклад, юристів-стажистів чи суддів, не порушує принцип державного нейтралітету. У Німеччині діє принцип нейтралітету, згідно з яким політичні та релігійні символи не допускаються у державних службовців. Федеральний конституційний суд у 2020 році підтвердив заборону на носіння хіджабів суддями та прокурорами, хоча критики вважають це дискримінацією.
- Загальна обов'язкова вакцинація від COVID-19: Брозіус-Герсдорф заявляла, що загальна вакцинація не тільки не суперечить Основному закону Німеччини, але й може бути конституційно виправданою. Під час пандемії це питання викликало запеклі дебати та розкололо суспільство, оскільки обов'язкова вакцинація розглядається як серйозне обмеження прав громадян. Наразі загальна обов'язкова вакцинація в Німеччині відсутня.
- Квоти для жінок у політиці: Брозіус-Герсдорф підтримує запровадження законодавчих вимог для партій висувати рівну кількість чоловіків і жінок у виборчих списках. Попри її позицію, єдиної законодавчої квоти для жінок у парламентах Німеччини немає, а спроби деяких земель (Бранденбург, Тюрингія) запровадити паритетні закони були визнані конституційними судами земель неконституційними.
- Процедура заборони AfD: У 2024 році Брозіус-Герсдорф позитивно висловилася щодо можливості заборони партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), назвавши це «дуже сильним сигналом нашої демократії, яка вміє себе захищати», хоча і визнала, що це не викорінить її прихильників. Партія AfD була класифікована Відомством із захисту конституції як «підтверджений правоекстремістський рух», але ця класифікація тимчасово призупинена судом. Процедура заборони партії в Німеччині пов'язана з високими юридичними бар'єрами та викликає суперечки навіть серед експертів.
Розбіжності з цих чутливих питань призвели до того, що правляча коаліція не змогла узгодити кандидатуру Брозіус-Герсдорф для голосування у Бундестазі, і її висунення було відкликано. Критики висловлюють побоювання, що подібні суперечки можуть завдати шкоди незалежності Конституційного суду.
