Декількома словами
Кандидатка до Федерального конституційного суду Фрауке Брозіус-Герсдорф представила експертний висновок, який спростовує звинувачення у плагіаті її докторської дисертації. Документ зазначає, що збіги з роботою її чоловіка незначні і не є плагіатом, посилаючись на хронологію публікацій.
У центрі суперечки щодо невдалого обрання Фрауке Брозіус-Герсдорф (54 роки) суддею Федерального конституційного суду Німеччини перебуває її докторська дисертація. Кандидатка від СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) представила «короткий експертний висновок» від адвокатської компанії зі Штутгарта, який має на меті спростувати звинувачення у плагіаті.
Згідно з висновком, звинувачення проти неї та її докторської роботи, поданої влітку 1997 року, є «безпідставними» та не мають жодної сутності. Хоча між докторською дисертацією пані Брозіус-Герсдорф та габілітаційною роботою її чоловіка, Губертуса Герсдорфа (62 роки), існують збіги, експерти заявляють, що «вони не є підставою для звинувачення у плагіаті і не ставлять під сумнів науковість робіт як професорки докторки Фрауке Брозіус-Герсдорф, так і професора доктора Губертуса Герсдорфа».
Адвокати стверджують, що «необхідний поріг» для звинувачення у шахрайстві чи плагіаті «далеко не досягнутий як у кількісному, так і в якісному відношенні». Докторська робота Брозіус-Герсдорф налічує 454 сторінки, а робота її чоловіка – 557 сторінок. «Мисливець за плагіатом» Штефан Вебер виявив збіги на 23 сторінках, переважно у виносках, включаючи навіть одну й ту саму помилку в цитуванні.
Проте, за словами адвокатів судді, про відповідний обман не може бути й мови: спірні текстові фрагменти становлять лише «близько 0,2% від обсягу тексту робіт» – недостатньо, щоб припускати намір плагіату! (Експерт з плагіату Вебер раніше говорив про 17% збігів, також без доказів).
Другий аргумент: кандидатка від СДПН подала свою докторську дисертацію ще влітку 1997 року, але габілітація її чоловіка була завершена лише в листопаді того ж року та здана наступного 1998 року. Отже, списування виключено, стверджують залучені адвокати.
У «короткому експертному висновку» зазначено: «З огляду на часовий перебіг подій та значно раніше опубліковану дисертацію професорки докторки Фрауке Брозіус-Герсдорф, є всі підстави вважати, що вона – якщо це взагалі мало місце – не запозичувала текстові фрагменти з габілітації свого чоловіка».
Однак, майже дослівні текстові фрагменти залишаються помітними, навіть якщо нові експерти не вважають їх надто релевантними. Залишається питання: чи були роботи принаймні на етапі підготовки та написання узгоджені між собою? Чи працювали дружина та чоловік над частинами своїх робіт спільно, що могло б пояснити численні ідентичні виноски? На думку експерта з плагіату Штефана Вебера, якщо б це було так, «це мало б бути задекларовано у передмові, чого не сталося».
Таким чином, незважаючи на наданий висновок, суперечки щодо правомірності висунення кандидатури до Федерального конституційного суду Фрауке Брозіус-Герсдорф продовжуються.
