Декількома словами
Масштабний парад CSD у Берліні, що зібрав сотні тисяч учасників, виявився в центрі політичного конфлікту через відмову Бундестагу офіційно брати участь та підіймати райдужний прапор на будівлі парламенту. Це рішення викликало обурення на тлі зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти ЛГБТК+ спільноти.
Берлін, 26 липня 2025 року — Сотні тисяч людей пройшли вулицями столиці Німеччини, Берліна, під час щорічного параду Крістофер Стріт Дей (CSD). Захід, що відбувся під гаслом «Більше ніколи не мовчати», мав на меті відстояти ідеї любові та різноманітності, проте був затьмарений гострою дискусією щодо позиції німецького парламенту – Бундестагу.
Демонстрація, що перетворилася на яскравий і гучний потік людей, які танцювали та рухалися до Колони Перемоги, рясніла райдужними прапорами та рішучими обличчями. Однак політична напруга була відчутна вже на старті. Організатори за допомогою загороджувальних стрічок привернули увагу до відсутності офіційної групи співробітників Бундестагу, чия «Веселкова мережа» не отримала дозволу на участь у ході.
Президент Бундестагу, Юлія Кльокнер (ХДС), обґрунтувала це рішення принципом нейтралітету, заявивши в інтерв'ю, що співробітники можуть брати участь у приватній якості, «але не у свій робочий час». Це викликало критику з боку організаторів CSD. Томас Гоффманн, член правління CSD, зазначив, що співробітники Бундестагу й раніше брали участь у вільний час. Хоча речник Бундестагу підтвердив, що співробітники не були на демонстрації у робочий час, він пояснив, що «внутрішня підготовка до участі відбувалася під час виконання службових обов'язків», додавши, що позиціонування у політичному дискусі – не є завданням адміністрації Бундестагу, і що це принципове рішення щодо неучасті Бундестагу в демонстраціях.
Віце-президенти Бундестагу Жозефіна Ортлеб (СДПН) та Омід Нуріпур («Зелені») рішуче заперечили таке пояснення. Ортлеб наголосила: «Ми не можемо бути нейтральними, коли йдеться про людську гідність». Нуріпур додав, що «державним завданням є забезпечення можливості безпечно відвідувати CSD».
Протест перед Бундестагом та зростання злочинів на ґрунті ненависті
За вказівкою Юлії Кльокнер, райдужний прапор на будівлі Рейхстагу тепер підіймається лише 17 травня, у Міжнародний день боротьби з гомо-, бі-, інтер- та трансфобією, але не під час Берлінського CSD. На знак протесту активісти напередодні параду розгорнули величезний прапор перед будівлею. Водночас, Берлінська палата представників та Червона ратуша підняли райдужні прапори на честь CSD.
Рішення не підіймати райдужний прапор на Рейхстазі канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) прокоментував словами: «Бундестаг – це не цирковий намет».
CSD, у якому взяли участь 80 платформ та 100 груп, мав на меті показати, що ситуація в країні змінюється. Проте, згідно з останніми даними Федерального відомства кримінальної поліції, злочини проти квір-людей значно зросли: з 2022 по 2023 рік їхня кількість збільшилася на 50% (з 1188 до 1785 випадків).
На тлі цих подій, за два кілометри від основного параду, відбулася невелика контр-демонстрація правоекстремістських груп, що називали гомосексуальність «розладом ідентичності». Шістьох людей було затримано по дорозі на цю акцію протесту.
Політична підтримка та заклик до конституційного захисту
Мер Берліна Кай Вегнер (ХДС), який активно брав участь у CSD, виступив за закріплення захисту сексуальної ідентичності в Основному законі Німеччини. «Я виходжу з того, що ми матимемо більшість у Бундесраті», – заявив він. Томас Гоффманн з правління CSD подякував Вегнеру за його ініціативу та закликав активно лобіювати її у своїй партії, оскільки для ухвалення необхідної більшості у дві третини голосів у Бундестазі потрібна підтримка ХДС.
Попри розбіжності, Берлін вкотре продемонстрував свою відданість ідеям свободи та різноманітності, залишивши багато тем для подальшого обговорення.
