Декількома словами
У Німеччині дебатують про необхідність повернення до військового обов'язку через недостатню чисельність Бундесверу та важливість соціальної інтеграції молоді. Розглядається можливість залучення як чоловіків, так і жінок до військової або цивільної служби для зміцнення обороноздатності країни та розвитку суспільства.
Берлін – Партії Християнсько-демократичного союзу (ХДС) наполягають на відновленні військового обов'язку. Оскільки вони, ймовірно, очолять наступний федеральний уряд, їхня вимога може стати реальністю.
«Призупинення військового обов'язку більше не відповідає поточній ситуації з безпекою», – заявив представник ХДС/ХСС з питань оборонної політики у Бундестазі. Вже у 2025 році «перші призовники мають переступити поріг казарм».
Бундесвер наразі не вважається готовим до оборони. Це пов'язано, зокрема, з тим, що він налічує лише 180 000 солдатів, а потрібно щонайменше 270 000. 25 років тому чисельність солдатів, включно з призовниками, становила понад 300 000, 20 років тому – понад 250 000.
Військовий обов'язок було скасовано у 2011 році за уряду Меркель (ХДС), що викликало великі суперечки. Настільки ж суперечливим є зараз його відновлення. Навіть федеральний міністр оборони Пісторіус (СДПН), який мав би бути зацікавлений у тому, щоб війська були готові до розгортання, не поспішає підтримувати загальний військовий обов'язок.
У Берліні все ще відчувається неприязнь до Бундесверу, що випливає з особливої традиції: західна частина перетворилася на місто відмовників від військової служби, а на сході залишилися погані спогади про армію НДР.
Правлячий мер Вегнер підтримує присутність Бундесверу, він вітає новобранців на урочистій присязі перед Палатою депутатів. Щодо відновлення військового обов'язку він поки що не висловлювався.
Але цей військовий обов'язок мав би не лише переваги для Бундесверу, як стверджує ХДС, а й для всього суспільства. Адже військова служба йде пліч-о-пліч із цивільною службою. Молоді жінки та чоловіки – майбутня військова служба включатиме і жінок – зобов'язані здійснювати соціальну діяльність на благо громади.
Це добре для обох сторін: система охорони здоров'я та соціального забезпечення страждає від нестачі персоналу, яку можуть заповнити особи, які проходять альтернативну службу. Для них самих це важливий досвід: той, хто присвячує себе служінню суспільству принаймні на рік, отримує відчуття своїх ближніх, бере на себе відповідальність, знайомиться з професіями, про існування яких навіть не підозрював, вступає в реальне життя.
Це оздоровлює суспільство, в якому індивідуальна свобода реалізується до надмірності. Військова та цивільна служба також сприяють інтеграції тих, хто отримує громадянство. Вони також стають частиною спільноти, якій вони зобов'язані.
Військова та цивільна служба об'єднують і сприяють ідентифікації з власною країною, що має велике значення для згуртованості суспільства.
