Ожиріння: хвороба, а не провина. Причини та лікування

«Просто їж менше!», «Тобі потрібно більше рухатися!» – такі фрази щодня чують мільйони людей з ожирінням. Але що робити, якщо фізичних вправ недостатньо? Якщо організм вперто опирається втраті ваги? Приблизно п'ята частина населення розвинених країн страждає від цієї проблеми, проте ожиріння часто неправильно розуміють. Насправді це хронічна хвороба з генетичними, гормональними та метаболічними причинами. Зайва вага є лише симптомом цього захворювання – отже, вона лише частково пов'язана з дисципліною.

Тим не менш, пацієнтам часто доводиться чути принизливі коментарі на кшталт «Ах, ти ж сам винен». Їх маргіналізують, стигматизують, висміюють або засуджують за їхню вагу. Наслідки: почуття неповноцінності, депресія, соціальна ізоляція. Психологічне навантаження величезне – і часто таке ж небезпечне, як і фізичні наслідки.

Недавнє опитування показує: більшість людей сприймають ожиріння як серйозну хворобу, проте багато хто все ще вважає, що вона виникає з вини самої людини. Адже 75 відсотків опитаних вважають, що для схуднення достатньо просто змінити харчування.

Однак реальність набагато складніша: часто необхідна медична та медикаментозна допомога, оскільки зміни способу життя самі по собі нерідко не приносять довгострокових результатів. Професор, доктор Штефан Якоб, фахівець з внутрішньої медицини, ендокринології та діабетології, який багато років досліджує цю тему та лікує пацієнтів з ожирінням у своїй практиці, наголошує: «Ожиріння – це не питання браку сили волі».

Але це упередження міцно вкоренилося, посилює стигматизацію та заважає людям звертатися по лікування.

У пошуках причин: чому організм накопичує жир?

Причини ожиріння багатогранні і виходять далеко за межі простого «енергетичного балансу». Хоча надмірне споживання їжі (отримання більше калорій, ніж організм витрачає) відіграє роль, на вагу тіла впливають і багато інших факторів, які пацієнти часто не можуть контролювати безпосередньо.

1. Генетика та метаболізм

Дослідження показують, що до 70 відсотків ваги тіла визначається генетично. Люди з такою генетичною схильністю часто мають нижчий основний обмін речовин – вони спалюють менше калорій у стані спокою. Організм також може реагувати на дієти «режимом економії»: менше їжі → менше споживання енергії → відсутність довгострокової втрати ваги.

2. Кишкові гормони – невидимі регулятори

Кишківник відповідає не лише за травлення, а й керує нашим почуттям голоду за допомогою гормонів. Основні кишкові гормони:

• Грелін (гормон голоду) – сигналізує про апетит.
• Лептин (гормон насичення) – сигналізує, коли ми з'їли достатньо.
• Глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1), Пептид YY (PYY) та глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид (ГІП) – регулюють рівень цукру в крові та насичення.

При ожирінні ці гормони часто дисрегульовані – мозок отримує неправильні сигнали і реагує постійним голодом, відчуттям ненасичення або нападами неконтрольованого апетиту.

«Особливо важливими є ГПП-1 та ПYY, які посилюють відчуття ситості та сповільнюють спорожнення шлунка. На противагу їм стоїть грелін, який вважається гормоном голоду і посилює бажання їсти. Оксинтомодулін та холецистокінін (ХЦК) є іншими кишковими гормонами, що мають насичувальну дію і тому становлять інтерес у терапії ожиріння», – пояснює професор Якоб.

Вже сьогодні існують медикаменти, що впливають на деякі з цих кишкових гормонів. Проте експерт наголошує, що медикаментозну терапію слід розглядати лише як доповнення до здорового способу життя. Адже без довгострокової зміни харчування та регулярних фізичних вправ успіх зазвичай відсутній.

3. Фактори навколишнього середовища та способу життя

Окрім генетичних та гормональних факторів, роль відіграють і зовнішні впливи:

• Постійний стрес та недосипання: Підвищують вироблення гормону кортизолу, що сприяє накопиченню жиру в ділянці живота.
• Змінене харчування: Високооброблені, енергетично щільні продукти, такі як фаст-фуд та готові страви з великою кількістю цукру та жиру, швидко призводять до надлишку спожитої енергії та порушують відчуття ситості.
• Малорухливий спосіб життя: Важливий не лише особистий спосіб життя, а й те, що багато професій сьогодні пов'язані з сидінням. Якщо людина не активна у приватному житті, вона майже не спалює калорій через рух.

Ожиріння: навантаження на весь організм

Ожиріння – це набагато більше, ніж зайва вага та естетична проблема. Це серйозне захворювання з тяжкими наслідками для здоров'я, яке знижує якість життя та скорочує його тривалість. Зайва вага починається з індексу маси тіла (ІМТ) 25 кг/м², а про ожиріння говорять при ІМТ 30 кг/м² і вище. ІМТ розраховується як вага в кілограмах, поділена на зріст у метрах у квадраті (приклад: 74 кг : (1,65 м x 1,65 м) = 27,1 кг/м²). У світі ожиріння стосується близько мільярда людей – і ця тенденція зростає. Крім того, для діагностики важливий розподіл жиру в тілі. Пацієнти з більшим обхватом талії (жінки: 88 см і більше, чоловіки: 102 см і більше), так званий «яблучний» тип, мають вищий ризик серйозних супутніх захворювань.

Людина із зайвими кілограмами піддає свій організм величезному навантаженню: серце мусить працювати інтенсивніше, рівень цукру в крові виходить з рівноваги, а суглоби несуть важкий тягар додаткових кілограмів. Можливі наслідки? Гіпертонія, діабет, артроз і навіть інфаркт – і це далеко не все.

Особливо страждає серцево-судинна система. Жирові відкладення в артеріях підвищують ризик інфаркту та інсульту, а високий кров'яний тиск перевантажує серцевий м'яз. У найгіршому випадку загрожує серцева недостатність – серце слабшає і не може забезпечити організм достатньою кількістю кисню.

Але страждає не тільки серце. Метаболізм також виходить з ладу. Люди з ожирінням мають значно підвищений ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу. Велика кількість жирової тканини робить клітини організму нечутливими до інсуліну, через що рівень цукру в крові постійно підвищується. Наслідки: ураження нервів, нирок та очей – довічна боротьба з серйозними наслідками.

Суглоби також піддаються величезному навантаженню. Кожен зайвий кілограм надзвичайно навантажує коліна та стегна і призводить до передчасного зношування. Артроз та хронічний біль часто стають наслідком – рух перетворюється на муку, що, своєю чергою, сприяє набору ваги. Замкнене коло!

Крім того, ожиріння впливає на органи. Особливо страждає печінка. У багатьох пацієнтів розвивається так звана метаболічно-асоційована стеатозна хвороба печінки (МАСХП), яку раніше називали неалкогольною жировою хворобою печінки, і яка може перерости в небезпечне запалення або навіть цироз печінки. Жінки також часто стикаються з гормональними проблемами, такими як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), що може призвести до безпліддя.

Можливості терапії: ожиріння піддається лікуванню!

Ожиріння – це хронічне метаболічне захворювання, яке потребує відповідного медичного лікування. Оскільки проста дієта зазвичай не допомагає, потрібні комплексні підходи. Загалом gilt: ожиріння – це хронічна хвороба, з якою пацієнтам доводиться вчитися жити. Але: проти надмірної ваги, симптому цієї хвороби, пацієнти МОЖУТЬ щось зробити.

1. Зміна харчування – але стійка!

Хто хоче схуднути назавжди, мусить змінити своє харчування на тривалий термін. Це вдається за допомогою різних сучасних концепцій, які індивідуально адаптуються в плані харчування до життєвої ситуації, уподобань та ризиків кожної людини.

• Середземноморська дієта, багата на білки та клітковину: Риба, цільнозернові продукти, овочі та інше забезпечують триваліше відчуття ситості.
• Інтервальне голодування: Паузи в прийомі їжі (наприклад, метод 16:8) можуть допомогти регулювати рівень інсуліну та стимулювати спалювання жиру.
• Індивідуальні та групові консультації: Адже кожна людина індивідуальна, а отже, і її розпорядок дня та смакові уподобання. Консультації в групі можуть навіть підвищити мотивацію та посилити ефект.

2. Фізична активність – адаптована до тіла

Рух важливий, але не кожен може одразу розпочати інтенсивні тренування. Краще: поступово збільшувати навантаження та інтегрувати його в повсякденне життя!

• Зробити повсякденне життя активнішим: Сходи замість ліфта, короткі прогулянки. Навіть невеликі зміни мають велике значення. Не обов'язково бігати 10 км тричі на тиждень або щовихідних долати 50-кілометрову велопрогулянку. Гасло: маленькі кроки, але постійні.
• Нарощування м'язів за допомогою силових тренувань: Спалює більше калорій у довгостроковій перспективі. Більшості класичні силові тренування не приносять великого задоволення. Але вже двічі на тиждень кілька вправ з власною вагою (наприклад, присідання та варіанти віджимань) зміцнюють м'язи.
• Плавання та їзда на велосипеді: Щадні кардіо-види спорту бережуть суглоби та водночас зміцнюють серцево-судинну систему.

Фізична активність при значній надмірній вазі є викликом. Проте навіть короткі заняття мають позитивний ефект.

3. Медикаментозна терапія – нові підходи

Для багатьох схуднення – це важка боротьба, оскільки їхній організм буквально опирається втраті ваги. Тут можуть допомогти ліки, які регулюють апетит та підтримують обмін речовин.

• Модулятори кишкових гормонів: Ці препарати впливають на специфічні кишкові гормони, які, серед іншого, регулюють відчуття ситості та голоду.
• Інгібітори ліпази: Пригнічують ферменти, що розщеплюють жири (ліпази). В результаті засвоюється менше жиру, а отже, і менше енергії.

Важливо: Лише за допомогою ліків не обійтися. Вони призначені для підтримки успіху фізичних вправ та зміни харчування і призначаються лише в комплексі з ними.

4. Баріатрична хірургія – коли нічого не допомагає

Якщо, незважаючи на всі заходи, вага не знижується стійко і загрожують серйозні проблеми зі здоров'ям, операція може стати останнім засобом.

• Шлункове шунтування: Зменшує шлунок і змінює гормональний фон – менше голоду, менше споживання калорій.
• Рукавна гастректомія: Частина шлунка видаляється, щоб можна було споживати менше їжі.
• Шлунковий балон: Тимчасове рішення – балон встановлюється в шлунок і забезпечує швидше відчуття ситості.

Примітка: Баріатричні операції можуть допомогти в довгостроковій перспективі, але також несуть ризики і потребують ретельного обмірковування.

Ожиріння – ви не винні!

Ожиріння – це не слабкість характеру, а складне захворювання з багатьма причинами. Хороша новина: існують ефективні методи лікування цієї поширеної хвороби! Ті, хто шукає медичної підтримки, можуть значно знизити ризик супутніх захворювань і вести здоровіше життя в довгостроковій перспективі. Не дозволяйте упередженням знеохочувати вас – ожиріння піддається лікуванню!