Харальд Кріст (53) — підприємець, політик (раніше ВДП, до того СДПН), член наглядової ради та засновник. Він заснував берлінську консалтингову компанію Christ & Company Consulting. Він написав наступний гостьовий коментар:

«Тиск похмурого часу тепер треба нести; говорити те, що відчуваєш, а не те, що слід було б сказати». — Шекспір, Король Лір, V Акт

У ці дні нелегко знайти правильні слова, щоб описати деструктивну динаміку, з якою світ рухається до важкої економічної кризи. Поняття «зміна епох» та «тривожний дзвінок» давно знецінилися. Дональд Трамп за кілька місяців свого другого терміну практично щотижня провокував антиутопії, його політична «команда Рембо» діє всупереч здоровому глузду та будь-якій пристойності. Оголошення нових мит — де-факто оголошення глобальної торговельної війни — є лише останнім і, слід побоюватися, не останнім актом трагедії.

Цей розвиток міг здивувати лише того, хто не хотів чути, бачити, знати. Адже Трамп кожну свою божевільну ідею подавав як передвиборчу обіцянку. Таким чином, гірка іронія полягає в тому, що демократично обраний президент просто виконує те, що обіцяв своїм виборцям. Безжально, безглуздо і нерозважливо.

Тим не менш, зараз вирішально важливо, як ми в Німеччині, як наші партнери в Європі відреагуємо на нову ситуацію.

Те, що політика в Німеччині зараз перебуває у фазі переходу та переосмислення, є водночас ризиком та шансом:

• Ризик, тому що зараз діє лише тимчасовий уряд, який може діяти лише з обмеженими повноваженнями.
• Шанс, тому що переговори про нову коаліцію, що тривають, дають можливість зробити висновки з останніх потрясінь та скоригувати плани.

Що пробив час

Починати слід з чіткого й відвертого висловлювання того, що відбувається: якщо Трамп запроваджує мита проти міні-держав або незаселених островів, це може бути дивним або просто божевільним. Але коли товарний обіг з Україною обкладається штрафними платежами, а з Росією — ні, це більш ніж чітко показує, якого духу ця американська адміністрація.

Далі йдеться про правильні пріоритети: той, хто зараз ще — як ХСС на переговорах — оголошує основними темами податок на гастрономію та пенсію для матерів, очевидно, досі не зрозумів, що пробив час. На кону стоїть не добробут баварських рестораторів, а добробут та подальший економічний розвиток Німеччини.

Оскільки уряд Трампа здається недоступним для раціональних аргументів, Німеччина та ЄС повинні озброїтися вагомими аргументами для переговорів щодо мит, які США все ж таки анонсували. Тут недостатньо погрози митами на нішеві продукти, такі як мотоцикли Harley Davidson та бурбон. Більш вагомими є міркування щодо оподаткування рекламних доходів американських технологічних гігантів, отриманих у Європі, — що, до речі, ставить питання, чому це не зроблено давно.

Паралельно з цим, і це інший бік медалі, необхідно значно прискорити темпи, з якими ми створюємо та розвиваємо власні структури задля стійкості (резилієнтності). Мета цифрового суверенітету тут так само важлива, як освоєння та розширення альтернативних ринків збуту.

Потрібна динаміка!

Скажімо прямо: все це вимагає на всіх рівнях адміністративної динаміки, від якої ми все ще далекі! Те саме стосується зміцнення позицій Німеччини як місця для іноземних інвестицій — валюти, яка в найближчі роки стане ще важливішою, ніж була досі. Можливо, ще виявиться благом те, що саме зараз завдяки спеціальному фонду інфраструктури доступні додаткові кошти.

Однак: без стрімкого прискорення процесів та процедур для практичної реалізації відповідних проєктів цей ефект частково розвіється.

Цей процес може вдатися лише тоді, коли виборці зрозуміють, для чого, чому — і як це служить їхнім індивідуальним інтересам. Останні опитування, які показують для ХДС/ХСС лише незначну перевагу над популістською та частково правоекстремістською АдН, поки що не дають підстав для надмірного оптимізму. А що відбувається, коли більшість відвертається від політики ліберальної правової держави, можна спостерігати скрізь у Європі. Ми, німці, також маємо відповідний досвід — варто згадати вибори до Рейхстагу в липні та листопаді 1932 року.

Виклики для Європи та Німеччини

Ліберальна демократія, і це теж урок нинішнього фурору Трампа, не є природною кінцевою точкою політичної еволюції. Так само, як десятиліттями бездоганно функціонуюча клітина організму може раптом перетворитися на агресивний канцероген, так само можуть і партії та суспільства — зрештою, з результатом усунення демократії демократичними засобами. Для поколінь це була суто теоретична небезпека в (Західній) Європі. Сьогодні вона реальна!

Все це ставить Європу, Німеччину та майбутній федеральний уряд перед важко прогнозованими викликами. При цьому нова коаліція, подібно до уряду «світлофора» у 2022 році внаслідок російського нападу на Україну, також стартує з важкою ношею, нав'язаною ззовні — хоча сьогодні ще важко передбачити, наскільки руйнівним виявиться митний цунамі, спровокований у Вашингтоні.

Залишається сподіватися, що майбутні урядовці зроблять правильні висновки з помилок своїх попередників!