Дії, названі «програмою переселення», спричиняють резонанс: президент США Дональд Трамп (78 років) надає притулок білим фермерам з Південної Африки. Він звинувачує країну в скоєнні щодо них «геноциду».

У понеділок увечері 59 так званих бурів — серед них родини з дітьми — прибули чартерним літаком до Вашингтона. Їх навіть зустрічали заступник помічника Державного секретаря США Крістофер Ландау (61 рік) та заступник міністра внутрішньої безпеки Трой Едгар (59 років). Південноафриканців тепер мають розподілити по кількох штатах.

Трамп заявив: «Ми, по суті, поширили громадянство на цих людей, які тікають від цього насильства і прибувають сюди».

Дійсно, на часто віддалених фермах регулярно стаються вбивства. Там традиційно працюють багато бурів (буквально «селяни»), і вони досі володіють значною кількістю землі. Однак рівень насильницької злочинності в ПАР загалом дуже високий, і ці злочини, як правило, не мають расового мотиву.

Ситуація загострилася на тлі планів ПАР: президент Південної Африки Сиріл Рамафоса (72 роки) хоче прискорити перерозподіл землі за допомогою вкрай суперечливого закону. Він передбачає експропріацію, в тому числі без компенсації. Коли про ці плани стало відомо, Трамп заморозив програми допомоги ПАР і натякнув на можливість прийому білих південноафриканців.

Після цього бури провели акцію протесту біля посольства США в Преторії, тримаючи плакати («Зробимо Південну Африку знову великою») та подаючи заяви про прийом до США. Міністерство закордонних справ ПАР назвало звинувачення «цілком неправдивими», «політично мотивованими та сфабрикованими». Хоча Трамп явно акцентував на кольорі шкіри фермерів, він одночасно заявив: «Мені байдуже, білі вони чи чорні».

Довідково: бури, або «африканери», — це білі, африкаансмовні південноафриканці, які походять переважно від голландських поселенців. Близько 8% населення ПАР — білі, це близько 4,5 мільйона людей. До 1994 року за білого режиму «апартеїду» панувала жорстока расова сегрегація: чорношкірі були дискриміновані, а білі отримували економічні переваги.

«Відносини між країнами погані як ніколи і можуть посилити напруженість і в самій Південній Африці», — зазначає Теренс Корріган із відомого «Інституту расових відносин» (Йоганнесбург). Хоча уряд ПАР часто проводить антиамериканську політику, визнання його громадян біженцями «важко виправдати».

Його колега Джон Ендрес додає, що в ПАР «дійсно існує численне законодавство, що дискримінує за кольором шкіри. Це заслуговує на засудження». На його думку, ці закони шкодять країні загалом. У цьому сенсі в критиці Трампа є «зерно правди».

Критики також бачать за діями Трампа вплив мільярдера-технолога Ілона Маска (53 роки). Радник Трампа, уродженець Південної Африки, роками виступає проти проблем у своїй рідній країні.