Декількома словами
Нові технології дозволяють визначати географічне походження людини за ДНК. У Німеччині обговорюють можливість використання цих даних поліцією у розслідуваннях. Прихильники вважають це важливим інструментом для пошуку злочинців, попри побоювання щодо можливого зловживання даними.
Сучасні наукові розробки дозволяють дослідникам за зразками ДНК (волосся, слина тощо) визначати не лише особу, а й географічне походження людини. Ця нова можливість викликає дискусію щодо її застосування у роботі правоохоронних органів.
У Німеччині, наприклад, влада деяких земель обговорює або вже розглядає можливість надати поліції та прокурорам право використовувати цю інформацію під час кримінальних розслідувань.
Прихильники такого підходу вважають, що слідчі мають отримати доступ до всіх наявних даних, включаючи вік, колір шкіри, очей, волосся та географічне походження, якщо ці дані можуть допомогти встановити та знайти підозрюваного або злочинця. Відмова від використання потенційно корисної інформації на шкоду меті спіймання винного виглядає нелогічною.
Однак, використання даних про походження викликає занепокоєння. Головний аргумент противників — ризик зловживань. Існує побоювання, що така інформація може бути використана недобросовісно, наприклад, "правими радикалами", для огульного звинувачення мігрантів або розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
У відповідь на ці побоювання прихильники використання даних ДНК зазначають: проблема не в самій інформації, а в упередженнях та зловживаннях нею. Приховування правди або відмова від використання легальних інструментів розслідування зі страху перед її викривленням лише породжує недовіру у суспільстві. Не відкритість даних, а їх приховування сприяє поширенню чуток та упередженості. Використання всіх доступних наукових методів у межах закону — це крок до більш ефективного розкриття злочинів, а боротьба з расизмом та дискримінацією має вестися окремо.
