Декількома словами
Європейський Союз стоїть на порозі значних змін у міграційній політиці, розглядаючи можливість створення зовнішніх центрів для обробки запитів на притулок та повернення мігрантів. Це має спростити депортацію осіб, які не відповідають критеріям для перебування в ЄС, навіть якщо вони не мають прямого зв'язку з країною повернення.
Копенгаген/Брюссель – Європейський Союз стоїть на порозі значних змін у своїй міграційній політиці. 22 липня 2025 року на міністерському саміті в Данії міністри внутрішніх справ країн ЄС обговорюють можливість організації процедур надання притулку та створення центрів повернення для осіб, яким відмовлено у статусі біженця, за межами європейського континенту.
Однією з головних перешкод для таких процедур надання притулку дотепер був так званий «зв'язуючий елемент» ЄС, який робив депортації до третіх країн та створення міграційних центрів за межами ЄС майже неможливими. Очікується, що сьогодні міністри внутрішніх справ ЄС усунуть цю перешкоду, що дозволить окремим національним державам, у межах їхнього законодавства, створювати такі центри депортації в інших країнах.
Це відкриє шлях для таких країн, як Данія, Австрія та Німеччина, до об'єднання зусиль для створення центрів притулку або повернення мігрантів, зокрема, в Африці.
Раніше мігранта дозволялося повертати лише туди, звідки він походить, або туди, де він мав зв'язок із притулком чи родину. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт (55, ХСС) вже давно вимагає зміни цього статусу-кво. Минулого тижня він разом із колегами з чотирьох сусідніх країн брав участь у сусідському саміті на Цугшпітце. Формула депортації Добріндта: «Захист з боку ЄС не обов'язково означає захист у ЄС».
У вівторок на зустрічі міністрів у Копенгагені Добріндт заявив, що потрібні «країни-партнери, якомога ближче до країн походження, які за домовленістю з нами зможуть також приймати назад шукачів притулку». Для цього ЄС має укладати угоди з третіми країнами.
Комісія ЄС ще у травні запропонувала спростити умови для депортації до третіх країн. Країни ЄС повинні мати змогу легше депортувати шукачів притулку в іншу країну – навіть якщо мігранти не мають жодного зв'язку з відповідною країною. Зв'язок туди – наприклад, члени сім'ї або попереднє місце проживання – більше не потрібно буде доводити. Тоді буде достатньо, наприклад, того, що вони проходили там по дорозі до ЄС.
Добріндт підтримав ці плани, але закликав до спільного загальноєвропейського підходу. Він заявив у Копенгагені, що «в цілому потрібна більша співпраця».
Отже, шукачів притулку, яким відмовлено, з Афганістану можна буде депортувати до Пакистану, якщо ЄС внесе його до списку безпечних третіх країн (замість країн походження).
Комісар ЄС з питань міграції Магнус Бруннер наголосив, що депортації до третіх країн є справою окремих держав-членів, але Комісія хоче створити для цього правову базу. До зусиль Комісії також належать угоди з такими державами, як Лівія, пояснив Бруннер. Мета полягає в тому, щоб «ми розглядали міграцію, коли йдеться й про інші теми» – наприклад, про торговельні угоди або співпрацю у сфері розвитку.
Очікується, що такі країни, як Німеччина, Франція, Австрія, Чехія, Данія, Нідерланди та Польща, почнуть застосовувати більш жорсткі заходи. Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер (57) у Копенгагені говорив про «рішучі дії проти нелегальної міграції» через «сильну вісь у Європі» для «жорсткого, але справедливого курсу щодо притулку в Європі».
РЕКЛАМА: Гороскопи від нашого астролога: що зірки обіцяють вам цього тижня?
