Декількома словами
Нове дослідження Університету штату Мічиган вивчало, як люди судять про особистість за татуюваннями. З'ясувалося, що багато таких суджень є хибними, хоча деякі типи тату дійсно формують певні стереотипи, наприклад, про невротичність чи екстраверсію.
Татуювання стають дедалі більш звичним явищем і для багатьох є формою самовираження. Однак нове дослідження показало, наскільки хибними можуть бути зовнішні судження про людей, засновані виключно на їхніх тату.
Дослідники з Університету штату Мічиган провели дослідження, щоб з'ясувати, як люди формують свою думку про інших через наявність у них татуювань.
Результати можуть здатися передбачуваними: люди із зображеннями веселих чи яскравих квітів сприймаються як більш приємні, ніж ті, у кого нанесені черепи. Однак автори дослідження підкреслюють: «Найчастіше люди вважають, що татуювання розкривають особистість людини, але це враження, як правило, не підтверджується». Досі було мало вивчено, яке саме сприйняття особистості пов'язане з різними видами тату.
Щоб глибше вивчити це питання, вчені опитали 274 дорослих віком від 18 до 70 років, які мали щонайменше одне татуювання. Учасники заповнили анкети, надали фотографії своїх тату та описи їхнього значення. Потім інших людей попросили оцінити особистість власників цих татуювань, базуючись лише на зображеннях.
«Результати показують, що татуювання справді впливають на судження людей — наприклад, хтось із маленьким квітковим татуюванням здається приємнішим, ніж людина з великим татуюванням черепа», — пояснюють дослідники.
Зокрема, з'ясувалися наступні закономірності у сприйнятті:
- За наявності позитивніших або спокійніших мотивів татуйована людина оцінювалася як більш приємна.
- Якщо татуювання було високої якості або більш реалістичним (на відміну від експресіоністського), людина сприймалася як більш сумлінна.
- Великі або більш традиційні тату робили людей екстравертнішими в очах оточення, тоді як маленькі або такі, що містили мотиви смерті, могли створювати враження про людину як про невротика.
- Людина сприймалася як більш відкрита до нових вражень, якщо татуювання було великим або складалося із зображень, а не слів.
Важливо зазначити, що більшість цих припущень, заснованих виключно на тату, виявилися невірними і не відображали реальну особистість їхніх власників. Фактично, єдиний виявлений зв'язок полягав у тому, що люди, які дійсно були відкриті до нових вражень, частіше мали «незвичайні» або «дивні» татуювання.
Дослідники сподіваються, що їхня робота допоможе знизити упереджені судження про людей, засновані лише на наявності чи типі татуювань.
