Декількома словами
Мизофонія – це стан, при якому повсякденні звуки викликають сильні негативні емоції, аж до гніву. Ця новина розкриває причини мізофонії, її симптоми, пояснення від спеціалістів та ефективні методи для полегшення стану, що допоможе краще зрозуміти цей поширений феномен.
Коли колега поруч гризе моркву, ваш пульс прискорюється? Чавкання партнера змушує вас відчувати агресію? Тоді, можливо, ви стикаєтеся з мізофонією – феноменом, при якому певні побутові звуки провокують екстремальні емоційні реакції, від роздратування до нападів люті та ненависті.
Що таке мізофонія?
Люди, які страждають на мізофонію, або мізофоніки, реагують на повсякденні шуми, які більшість людей не вважають неприємними, підвищеним серцебиттям, тривогою, а в гірших випадках – нападами гніву. Ці тригери можуть включати не лише звуки їжі (жування, ковтання, чавкання), але й інші шуми, такі як шелест пакетів, клацання кулькових ручок або писк електроніки.
Американські нейробіологи Маргарет і Павел Ястребофф вперше описали феномен мізофонії у 1990-х роках. З того часу мізофонія стала предметом досліджень, проте офіційно ще не класифікується як окреме захворювання.
Що відбувається в організмі мізофоніка?
Як пояснює фахівець з мізофонії Андреас Зеебек, «звуки, які інші навіть не помічають, викликають у мізофоніків свого роду «хибну тривогу» в мозку: «На тебе нападають, захищайся!» Надзвичайну лють, яка виникає у відповідь на ці тригери, неможливо придушити або ігнорувати. Дослідники припускають, що мізофонія є неврологічно зумовленим захворюванням.»
Як може виникнути мізофонія?
За словами Зеебека, мізофонія часто виникає, коли людина в якийсь момент пов'язує повторюваний звук з негативним досвідом. Це не обов'язково має бути травматична подія; мізофонія, як правило, формується в звичайних повсякденних ситуаціях. Причина не криється в неправильній поведінці іншої людини, і це може трапитися абсолютно з кожним.
Хто частіше страждає на мізофонію?
Деякі люди більш чутливі до дратівливих звуків та більш відкриті до сенсорних вражень, що робить їх більш схильними до розвитку тригерів. Статистика показує, що близько 20% жінок та 12% чоловіків страждають на мізофонію, причому багато хто навіть не підозрює, що у їхньої проблеми є наукова назва.
Чи можна вилікувати мізофонію?
«Реакцію на мізофонічні тригери можна послабити або принаймні зменшити», — стверджує Зеебек. «Багато людей з мізофонією вже відчувають полегшення, коли усвідомлюють, що не самотні у своїй проблемі. Це дозволяє їм запобігати появі нових тригерів і не допускати погіршення існуючих.»
Чому класична конфронтаційна терапія не підходить?
Часто через незнання мізофонію намагаються лікувати як фобію чи тривожний розлад, рекомендуючи не уникати дратівливих звуків. Однак при мізофонії це призводить до зворотного ефекту. У той час як при фобіях витримка зменшує стрес, при мізофонії гнів або огида не піддаються такому підходу.
Що можна зробити для полегшення стану?
- Техніка нейроперепрограмування (Neural-Repatterning-Technik): У поведінковій терапії це називається «конфронтацією в стані розслаблення». Пацієнту, що перебуває в максимально розслабленому стані, майже нечутно відтворюються його тригерні звуки, щоб вони не викликали агресивної реакції.
- Методи релаксації: Корисними можуть бути прогресивна м'язова релаксація за Якобсоном або тілесні техніки, такі як TRE (вправи для зняття травматичного та повсякденного стресу). Вправи TRE м'яко викликають мимовільне м'язове тремтіння, знімаючи емоційне напруження.
- Захист від тригерів: Якщо неможливо уникнути джерел звуків, спробуйте мінімізувати їхній вплив за допомогою фонових шумів, наприклад, вентилятора або музики.
- Додаткові засоби: Можуть допомогти програми для релаксації, навушники з шумозаглушенням або звичайні беруші.
